Народився в росії, але захищає Україну: історія воїна [ Редагувати ]
росіянин, який пішов боронити Україну. Боєць за позивним "Палич" нині захищає Харківщину, був у Серебрянському лісі, а під Кліщіївкою вкрав з-під носа в окупантів їхні рації та трофейну зброю. Будівельник у минулому, він і на фронті, за потреби, перебудовує бліндажі, щоби були надійнішими. І хоча й командир відділення, однак не гребує в руках носити хлопцям їжу і БК на позиції. Світлана Шекера поспілкувалася з бійцем.
Боєць на позивний "Палич" розмовляє російською. Бо народився і провів дитинство в Хабаровському краї росії. Його батьки були метеорологами. Потім жив у Криму. Згодом перебрався до Харкова. На початку Великої війни двічі ходив до військкомату - не брали. І тільки в грудні 2022-го добився, щоб прийняли в Нацгвардію. Чому пішов воювати - розказує.
Позивний "Палич", боєць 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Ну, як кажуть, захистити своє місто, захистити свій дім недобудований. Щоб його не зруйнували, перш ніж я його доробив. Знову ж таки, свою дружину захистити, внука.
"Палич" був командиром відділення. Та попри посаду, доправляв у Серебрянський ліс їжу та БК для побратимів.
Позивний "Палич", боєць 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Або коли світати починає, або коли темніє. Найзручніший час. Тепловізори ще не працюють. А видимість квадриків уже погана. Це ж оптимальний час для пересування за сухпайками. По воду сходити, за БК. У якийсь рюкзачок, накинув на себе - в руки, і пішов. Ну, кілограмів 20 на собі і плюс у кожній руці пару баклажок по 6 літрів, 12 літрів води.
До війни "Палич" був будівельником. Зводив будинок і собі. Не завершив, почалася війна. Нині свої знання чоловік використовує на фронті. Показує бліндаж. І переконує, що конструкція вельми надійна.
Тому що встановлені дуже добре опорні стовпи і зроблений накат, 2 накати зверху, тому пряме попадання має витримати.
А от у Серебрянському лісі "Паличу" з побратимами довелося перебудовувати бліндаж вже під обстрілами.
Не було бійниць на бліндажах, не було оглядових точок. Ми все це переробили, зробили новий бліндаж із бійницями. І нас звідти вже не могли вибити.
Разом із "Паличем" - його трофейний автомат АК-12. Нова російська розробка.
Більш сучасний, підходить під наш патрон. Це ми просто вирішили з напарником із побратимом сходити на бліндажі росіян. Подивитися, що там цікавого. Зустріли кількох бійців, які там і залишилися лежати. А їхня зброя дісталася нам.
На те, що він росіянин, каже "Палич", його побратими ніяк не реагують. Хоча українською мовою він може сказати хіба що.
Єдине, що я вранці кажу - "доброго ранку" всім. Це в мене, як кажуть, заїлося. Смачного. Все.
Бо поважають побратими "Палича" за його справи. Одного разу під Кліщіївкою він зміг прямісінько з-під носа ворога забрати цінні російські рації.
Позивний "Бур", боєць 5 Слобожанської бригади Нацгвардії:
Відбили ворожу атаку, залетіли пару дронів зі скидами, закидали оту норку їхню. Вони перебігли в сусідню норку, там відстрілялися, ще закидали мінами. Перебігли ще в одну норку, там вже знайшли 3 радіостанції, які від кацапів достались. І завдяки цим радіостанціям хоч почали понімати: кацапи штурмують чи ні.
"Палич" каже, що стомився від війни, однак воювати все одно буде до перемоги.
Буду тут, поки ще сил вистачає, поки геть не розсиплюся, як кажуть. Ну, а додому хочеться завжди.
