На реальних подіях: як знімали фільм "Буча" про жахи окупації [ Редагувати ]
Внаслідок злочинів росіян під час тимчасової окупації Київщини загинули понад 1 700 мирних українців. Ця кількість жертв могла бути й більша, якби не відданість і самопожертва наших захисників. Поруч із ними завжди працювали й волонтери. Історія одного з них стала основою для художнього фільму "Буча", який скоро вийде на екрани кінотеатрів. Анатолій Журавльов поспілкувався з творчою групою стрічки.
Кадри офіційного трейлера фільму "Буча". Сюжет стрічки розповідає як на початку повномасштабного вторгнення росії хоробрість однієї людини врятувала життя більше як двом сотням мирних українців на Київщині.
Десятки поїздок на тимчасово окуповані території. Історію для кінокартини взято з реального життя. Костянтину - прототипу головного героя кінокартини - допомагало минати ворожі блокпости громадянство Казахстану. Та кожна поїздка за людьми залишалася смертельно небезпечною, вимагала зібраності та чіткого планування.
Костянтин Гудаускас, волонтер:
Коли я вперше дивився фільм, я не міг стримати сліз, бо я переживав це знову і знову. Цезарій зміг пережити все у фільмі так, як майже я пережив. І я йому дуже вдячний за те, що він не просто співчував, а він зміг поставити себе на моє місце. Хоча він живе в безпечній країні, але йому це вдалося
Станіслав Тіунов, режисер художнього фільму "Буча":
Є такий меджик між режисером і актором. Коли ми в зумі поговорили з Цезарієм буквально 5-7 хвилин, я зрозумів, що це саме він має зіграти цю роль. А Цезарій зрозумів, що це для нього теж виклик - приїхати в країну, де йде війна і повністю віддатися цій ролі.
Головна роль - за актором-поляком. А фінансування коштом пожертв та приватних інвестицій небайдужих людей з України, Польщі, Канади та США. Тож проєкт вийшов об'єднувальним, зазначають автори. А ще реалістичним.
Олександр Щур, автор сценарію та продюсер художнього фільму "Буча":
Дуже важко переживати, особливо коли є якісь моменти про людей, які ми знаємо, що вони загиблі. Наприклад, у нас, на наш погляд, є дуже важлива історія - ми розповідаємо історії Ірини Фількіної, яку не те, що вся Україна, увесь світ знає як "жінка з червоним манікюром" - рука в бруді, яка була в Бучі. А ми захотіли показати всьому світу, що це не просто "рука в бруді", а що це справжня людина зі своїми почуттями. І взагалі цей фільм є якраз - ми не показуємо якогось натуралізму, якоїсь брутальщини, ми показуємо якраз людські життя, як люди об'єднувалися, як люди допомагали одне одному, як протистояли росіянам.
Певною мірою стрічка - це драматичне роуд-муві, яке не обділене й чималою кількістю емоційних сцен та філософських роздумів. Та лейтмотивами залишаються надія на краще і воля до життя.
- Зачем ты сюда пришел? Смерти ищещь? - Ні. Я шукаю Бога.
Станіслав Тіунов, режисер художнього фільму "Буча":
Фільм, він об'єднує нас і дає можливість побороти ті страхи, які є у людей. Бо вони чують "Буча", і у них є якийсь страх. А цей фільм допомагає їм перебороти цей страх, стати сильними й почати нове, сильне життя, вийти з цієї позиції жертви.
Костянтин Гудаускас, волонтер:
Це фільм про те, як українці об'єднавшись перемагають. І зараз я хочу просто запросити всіх прийти згадати, як тоді ми перемогли. Щоб перемогти знову.
Кінокритики на закордонних фестивалях вже оцінили кінороботу. А у масового глядача в українських кінотеатрах така можливість з'явиться із 7-го листопада.
