"Метінвест" розпочав виробництво захисних панцирів для ЗРК Patriot [ Редагувати ]

"Метінвест" налагодив виробництво захисних броньованих панцирів для модуля управління комплексом MIM-104 Patriot. Інженери вже змонтували першу броню на робочий модуль управління системою ППО. Про це повідомила пресслужба компанії.

"Метінвест" раніше освоїв виробництво сталевих екранів для основних вітчизняних танків Т-64 та Т-72, американських танків M1 Abrams і БМП Bradley, а також готується інтегрувати їх на різні модифікації Leopard 2. Наразі бійці отримали понад 300 екранів.

"За півтора місяця ми з нуля створили проєкт і за кресленнями виготовили з української бронесталі Метінвесту щит для екіпажу ЗРК Patriot, який гарантує захист від уламкових уражень як оборонцям, так і комплексу керування системою ППО. Шеф-монтаж броні також здійснювали наші досвідчені інженери", - відзначив керівник напряму сталевого виробництва "Метінвесту" для потреб української армії Олександр Мироненко.

Інженери "Метінвесту" налагодили виробництво унікального бронепанцира для мозкового центру ЗРК Patriot, що управляє цією системою протиповітряної оборони. Захист екіпажу від уламкових уражень виготовлено зі сталі марки 30ХН2МА, що відзначається підвищеними властивостями зносостійкості, міцності, в'язкості та опору до механічних навантажень.

Панцир складається з майже 200 елементів - пластин броньованої сталі завтовшки до 8 мм, які захищають центр управління комплексом ППО. Загальна вага панцира перевищує 2,6 тонни, однак жодним чином не впливає на функціональність чи мобільність комплексу. Над створенням панцира для ЗРК Patriot працювала команда проєктних інженерів, які курували роботу токарів, слюсарів, механозбірників та електрогазозварювальників.

Система Patriot - зенітний ракетний комплекс. Серцевиною системи є радар AN/MPQ-53 Patriot, іменем якого й назвали увесь комплекс. Це багатоцільова радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою (ПФАР), що працює у G або H-діапазонах. Patriot використовує передові ракети-перехоплювачі з повітря та високоефективні радіолокаційні системи. Максимальна дальність виявлення повітряних цілей становить 170 км.