Сегодня во всем мире отмечают День пожилых людей [ Редагувати ]

У перший день жовтня уже понад тридцять років на планеті святкують день людей похилого віку. Його офіційно затвердила генеральна асамблея ООН і закликала всі нації зробити життя пенсіонерів якісним і повноцінним. Та в Україні, як виявилось, більшість винуватців свята навіть не здогадуються про його існування.

Валерія Мікульська, кореспондент:

- Серіал, новини, художній фільм часів так СРСР, концерт заслужених артистів - і знову серіал. Ось приблизно так у більшості країн Європи та в Америці виглядає телепрограма. Сьогодні в усьому світі усе має бути для них - для наших дідусів та бабусь. Усе, що може зробити їх життя яскравішим, або принаймні подарувати приємні емоції. В Україні десять із половиною мільйонів людей, яким шістдесят із плюсом - і вони теж заслуговують уваги.

Показувати приклад наша знімальна група вийшла на вулиці столиці. Перше знайомство із Лідією Сергіївною.

Їй 76 . І в житті все нібито склалося, як могло. Утім, ще є з чого дивуватися. От, приміром, жодного разу вона не святкувала День людини похилого віку. І чого б побажала собі та ровесникам, - то це нових вражень.

Лідія Сергіївна (76 років):

- Если уже за границу не поедут, пусть хотя бы нашу страну посмотрят, достопримечательностей, у нас же и под Киевом, и вообще по всей Украине столько замечательного.

Неспішним кроком, у костюмі, як справжній кавалер, прямує Микола Степанович. Досвідчений інженер, а нині пенсіонер - відверто дивується, чому його вітають із таким святом. Каже, і у 83 є ще порох у порохівницях. Аби тільки дівчат гарних в Україні не меншало, ліпшого подарунку йому й не треба.

Микола Степанович ( 83 роки):

- Люблю молодых женщин, смотреть на них, поэтому и не старею.

- А як це ви дивитесь на молодих дівчат?

- Отак, с завистю. Иду с внуком и говорю: "Смотри, какая девушка! - А че ты смотришь? - Ну как? Нравится смотреть." Вон идет - видите, какая симпатичная?

Така ж сама, але уже в літах, нас чекає наша постійна глядачка Марія Марківна. До бабуні йдемо у гості допомагати з хатніми справами.

- Здрастуйте, Марія Марківна, ми до вас у гості!

У свої 98 вона порається по господарству і хоче мати модний вигляд. Та от біда - очі не ті.

- Я пошила, но не уверена, шо правильно слепила.

Заслужена вчителька, у минулому - викладачка Суворівського училища і навіть депутат Райради, мріє про те, щоби люди посміхалися, а ще радо б розігнала сусідок з-під вікон, аби не мили нікому "кісточок". Натомість мріє про колективні бесіди із психологами для пенсіонерів, прямо у дворах.

Марія Марківна (98 років):

- Не один докладчик, при одном докладчике можно и задремать. Такие темы подбирать, чтобы каждый мог сказать, даже хозяйственные дела, домашние дела. Как организовать себя, чтобы не устал и работу сделал.

Їм не потрібні слава чи багатство, вони ще можуть навчити і підтримати. Єдине, чого прагнуть натомість, - це повага. І сподіваються на неї не лише першого жовтня.

Валерія Мікульська, Ігор Антонюк, Новини, телеканал "Інтер".