У Чернівцях влаштували забіг у День пам’яті захисників України [ Редагувати ]
Забіг "Шаную воїнів, біжу за Героїв України" проводять у Чернівцях четвертий рік поспіль.
Масовий забіг у День пам'яті захисників України влаштували в Чернівцях. Люди та навіть чотирилапі бігли центром міста за героїв, котрі віддали своє життя у війні на Донбасі. Більше бачили мої колеги.
Забіг "Шаную воїнів, біжу за Героїв України" проводять у Чернівцях четвертий рік поспіль. Учасники долають символічні дистанції - два чи п'ять кілометрів. Так віддають шану полеглим на війні землякам. Серед них - син пані Лариси.
Лариса Меленчук, мати загиблого в зоні ООС військового:
Це такі щемливі заходи. Сьогодні такий день, небо переповнено слізьми, тому що земля переповнена кров'ю наших синів, наших братів.
У забігу зареєструвалися понад 200 буковинців. Пліч-о-пліч із бігунами-аматорами - професійні спортсмени. Кажуть, навіть із небес герої нас оберігають.
Еміль Ібрагімов, учасник забігу, чемпіон України з легкої атлетики:
Я дуже надіюсь, і хочеться про це мріяти, що вони дійсно бачать це, цей захід, і можуть спостерігати, що ми їх пам'ятаємо і будемо пам'ятати завжди.
Найстарший учасник заходу - сімдесятидворічний Танасій Маковійчук. Чоловік щодня пробігає до тридцяти кілометрів.
Танасій Маковійчук, учасник забігу:
Просто треба не лінуватися. Я з багатьма говорив, молоді теж хочуть побігати. Я кажу: ставайте і біжіть. Тому що біг - це є здоров'я.
Це розуміє навіть німецька вівчарка Кіра. Вона допомагає буковинським прикордонникам розшукувати людей. А нині разом зі своїм напарником собака долає п'ятикілометрову дистанцію.
Олексій Ганзюк, військовослужбовець Чернівецького прикордонного загону:
Для неї - це теж якісь спогади, якісь нові емоції. Бо собаки, вони живуть емоціями - і моїми, як хазяїна, і своїми.
Головна мета забігу - донести до людей, якою ціною ми можемо продовжувати звичне життя. А також - нагадати, що війна досі триває, кажуть організатори.
Жанна Король, організаторка забігу, волонтерка ГО "Добротворець":
Пам'ять - це найголовніше. Треба пам'ятати, кому ми зобов'язані навіть цим теплим дощем і свіжим повітрям, яким ми дихаємо, а не чимось гарью, і не чуємо вибухів, і над нами мирне небо. Це треба пам'ятати.
Лариса Меленчук, мати загиблого в зоні ООС військового:
Завдяки кому вони сплять в теплих ліжках, їдять, діти їхні ходять до школи…Живуть.
Полеглих захисників України вшанували хвилиною мовчання. А у мирне чернівецьке небо запустили яскраві повітряні кульки.
