Історія української гривні: як створювали дизайн національної валюти [ Редагувати ]

Гривні - 25. Цього тижня Україна відзначила день народження власної валюти. Другого вересня 1996 року, через п'ять років після проголошення незалежності, в обіг ввели гривню. Вона замінила купоно-карбованці, якими користувалися до цього. Хто створив нашу гривню? Як вибирали дизайн? І чому перші купюри везли в Україну озброєні спецпризначенці - розкаже Ксенія Барвіненко.

Розпад Радянського Союзу. Україна, грюкнула дверима і стала самостійною державною.

Зруйнована економіка, яка дісталася в спадок. Валюта була переоцінена.

Інфляція, яка тільки посилювалася, ніщета, людям жрать нічого.

За історією нашої гривні, можна вивчати й історію самої України, адже те, що переживала держава - повністю відображалося на її валюті.

Віктор Лісицький, державний діяч:

Будь-яка держава яка є незалежною. Яка намагається бути активним учасником економічних процесів у світі вона має дотримуватися певних умов, в тому числі - регулювати свою економіку, використовуючи і власну валюту.

Та як, врешті, Україна прийшла до звичної нам гривні? Де друкували банкноти? Хто створив дизайн? Що зображено на гривнях і до чого тут масони? - Про все це згодом. А поки...

Ксенія Барвіненко, кореспондентка:

Буремний 1991 рік, 24 серпня Верховна Рада ухвалює Акт проголошення Незалежності України. Відтепер наша держава має свою недоторканну територію, а ще - валютно-фінансову систему і грошову одиницю. А з цим складніше, бо власної валюти на той момент Україна не мала. Потрібно було проводити підготовку до повноцінної грошової реформи.

Натомість насувається інфляція. І щоб не ставити під удар нову валюту - вводять тимчасову.

Купоно-карбованці - це було ніщо, це був документ для нашого внутрєнніго обращенія. Це не була національна валюта.

За півроку до цього, в Нацбанку, двоє художників - Василь Лопата і Борис Максимов, розробляють ескіз гривні.

Василь Лопата, художник, автор гривні:

Це складна робота... і дорога. Це як один із символів державності - поруч із прапором, гімном, гербом. Це візитка на міжнародній арені. Хотілося, щоб наша валюта була красива.

Пізніше гривню називатимуть найкрасивішою банкнотою, а поки, за три місяці до проголошення Незалежності, у Парламенті спеціальна комісія вирішує, який вигляд матимуть гривні, і кого на них зобразять. Відповідну постанову затвердять пізніше - 10 грудня 1991 року.

Як правило, якщо пропонується якась концепція, то на реверсі іде зображення споруди, яка пов'язана з людиною.

Ксенія Барвіненко, кореспондентка:

Найчастіше на купюрах зображений Київ. На двох гривнях - Ярослав Мудрий і Софійський собор. На десятці, з Іваном Мазепою, панорама Києво-Печерської лаври. Поряд із Михайлом Грушевським, на п'ятдесяти гривнях, будинок Центральної ради. А дизайн сотні, з Тарасом Шевченком, змінювали. Спочатку зображували дзвіницю Софійського собору, потім Дніпро та бандуриста з хлопчиком, і врешті - червоний корпус університету Шевченка.

Банкнота в одну гривню також змінювалася, зараз на реверсі місто Володимира, а в першому тиражі - зобразили руїни Херсонеса.

Олексій Руденко, геральдист:

Довгий час критикували перші гривні, що там були руїни Херсонеса, мовляв намальовані руїни - і економіка прийшла в руїну через це зображення, ну це така конспірологічна теорія.

У перші роки Незалежності номінальний ряд гривні був менший за сучасний - погодили 7 номіналів, найбільший - 100 гривень. Тоді й потреби не було у великий купюрах, і друкувати було ніде. Тож перші гривні зробили в Канаді і на Мальті.

Роман Рілов , провідний фахівець Музею грошей Національного банку України:

Об'єм замовлення був великий і всім попереднім замовникам було повідомлено, що їхні замовлення посуваються, і на пів року фабрика була зайнята виробництвом гривні, розробкою кліше, друком.

Ксенія Барвіненко, кореспондентка:

Віддруковану валюту до України доставляли різними шляхами - двома суднами і літаком. Історики кажуть, що на борту суден були спецпризначенці, перевдягнені матросами. Це була секретна й дуже відповідальна місія.

Гривню доставили в Україну ще 1992 року. Але не поспішали вводити в обіг, тоді державу поглинута така економічна криза, що інфляція б одразу поховала нову валюту.

Люди сприймали по різному, ви ж розумієте, ситуація така була в країні, що нема чого їсти, всі ці проблеми.

Зрештою, коли економіка стабілізувалася, у вересні 1996 року, у обіг запустили гривню, яка весь цей час спочивала у сховищах.

Віктор Лісицький, державний діяч:

Начали с какого-то момента видавать гривні, зарплати і магазини почали приймать ці гроші. В нас іншого виходу тоді не було, треба було вводити свою національну валюту, яка буде визнана не тільки українським народом, а і економістами всього світу, підприємцями всього світу.

Ксенія Барвіненко, кореспондентка:

Перехідний період тривав два тижні. Люди міняли купоно-карбованці на новеньку валюту - 100 тисяч застарілих знецінених карбованців на одну нову гривню.

Та на цьому історія гривні ще тільки починалася. У 2006 Нацбанк вводить купюру номіналом 500 гривень, з Григорієм Сковородою на аверсі, і невеликою деталлю на реверсі, яка розпалила палкі дискусії.

Олексій Руденко, геральдист:

Мовляв, там масонська символіка, яка комусь дуже заважала. І у відповідь науковці говорили, що, а що ви хотіли, там Григорій Савич Сковорода, який був масоном.

У новому тиражі 500-сотки цю деталь прибрали. І врешті новий скандал розгорівся, коли в 2019 році НБУ анонсував випуск тисячної купюри. Одні дивувалися постаті, зображеній на банкноті.

Олексій Руденко, геральдист:

Саме рішення стосовно тисячної купюри ніхто не обговорював, а ні в науковому середовищі особливо, ані серед колекціонерів, шанувальників боністики, постать саме Вернадського.

Інші стверджували, що це визнання знецінення гривні, до того ж призведе до масової підробки грошей.

Борис Кушнірук, економіст:

Існує так званий сіньораж - різниця між витратами на випуск грошей в обіг і їх номінальною вартістю. І відповідно чим більший номінал купюри у держави, виникає більший дохід. В цей же момент виникає ж ризики, що у тих, хто намагається підробити купюру, у них більший стимул на це, тому що да їм доводиться більше витрачати зусиль. Там не зробиш примітивну підробку, вони зроблять складну, але дохід вищий, це тому, що я був противником випуску 1000 купюр, тому що це створює умови для тіньового обігу, бо розраховуватися в тіні легше, і суттєво це стимулює до підробки, чим вищий номінал купюр, тим більше шансів що її будуть підробляти, бо підробляти 20-50 гривень - це не вигідно, витрати великі.

Та все ж купюру більше не підробляли, у НБУ стверджують - українська валюта захищена за найвищими стандартами, тут і водяні знаки, оптично-змінні елементи, стрічки захисту.

Ксенія Барвіненко, кореспондентка:

Один із поширених елементів захисту - мікротекст. Він запобігає скануванню і друку валюти на принтері. Такий є наприклад на п'ятигривеннику. Здавалося б звичайний малюнок Іллінської церкви, але якщо роздивитися поближче - уся картина складається з дрібненьких цифр "п'ять".

І це лише один приклад захисту грошей, загалом кожна гривня має близько 20 елементів захисту банкноти.