В укритті Рівненської лікарні створили артпростір [ Редагувати ]
Артпростір та операційна в одному бомбосховищі. У Рівненській лікарні облаштували незвичне укриття. І ховатися там під час повітряних тривог можуть не тільки медики з пацієнтами, а й люди з навколишніх будинків.
Сніжана Сидорук також спустилася у сховище. Що там побачила? І що вразило? Дивіться далі в її сюжеті.
На стінах картини. А зі стелі звисають гойдалки.
Я катаюся на качелі і мені так круто.
Посеред зали тенісний стіл.
Так нині виглядає укриття у Рівненській обласній лікарні. Керівництво медзакладу вирішило створити у сховищі такий собі артпростір.
Юрій Ординський, медичний директор Рівненської обласної клінічної лікарні:
Власне, в цьому полягала ідея, щоб створити простір, де б люди не тільки відчували себе в безпеці. Це дійсно мали б якось відволікатись від буденних оцих тривог і переключатись. Свого роду така своєрідна психотерапія.
Втілити ідею в життя допоміг рівненський художник Костянтин Качановський. Саме він від початку війни розмалював Рівне патріотичними муралами. В укритті зібрали всі міні-копії його робіт.
Костянтин Качановський, художник:
Тут була пророблена колосальна робота. Тут просто робився треш. Ну воно багато років було законсервовано. До мене звернулося керівництво з пропозицією - ми хочемо бачити тут вашу творчість. Ми разом розробляли концепцію.
Біля кожної картини є навушники. Можна почути історію створення кожного з муралів.
Оксана Ігас, менеджерка з комунікації Рівненської обласної клінічної лікарні:
Є дуже цінним те, що про це все говорить сам Костя. Тобто доторкнутися до його творчості можна не тільки споглядаючи його роботи, а можна ще слухаючи його власну історію, ніби він сам розказує, коли він створив цю роботу, за яких умов і що і як його надихало.
У це укриття під час тривоги спускаються і пацієнти, і медперсонал і ті, хто живе поряд. Оксана зі своїм восьмирічним сином Вадимом сюди прибігають кожної тривоги.
Це ти під землею? - Да. В бомбовом сховищі.
Оксана, жителька Рівного:
У мене дитя зараз на дистанційному я йому подзвонила. Він швиденько прибіг сюда. Ми тут рядом біля лікарні і дуже це неймовірно - такі картини, вони оживають. Є тенісний стіл. Мій Вадім взяв ракетки.. Є качелі. Він качається, він задоволений. Він хоче йти.
Це укриття звели майже 35 років тому. Відтоді його не ремонтували. Коли почалася війна, в підземеллі відновили електро- та водопостачання, облаштували санвузли та душові кабіни. Іншу частину планують перетворити на мінішпиталь під землею. Вже облаштували операційну.
У разі необхідності тут можна проводити будь-які оперативні втручання. Потім вже хворий буде переводитись відповідно в післяопераційну палату, яку ми ще плануємо облаштовувати.
У планах - ще й палати для нетривалого перебування хворих, встановлення дизель-генератора. Загалом укриття розраховане на понад три сотні людей.
Віктор Ткач, директор Рівненської обласної клінічної лікарні:
З 88 року там не проводились практично ніякі роботи. Була система вентиляції, теж застаріла вона, вся поржавіла, прийшла вже в такий неробочий стан, її вже демонтували й практично викинули. Щоб її повністю відновити, приблизно 5-6 мільйонів, я думаю, вартість цих робіт по вентиляції.
Загалом на переформатування укриття потрібно понад 11 мільйонів гривень. Вже освоїли чотири. Як тільки надійде решта - візьмуться за наступний етап робіт. Частина сховища, де розміщена артгалерея, вже завершена. Надалі цей мистецький простір планують перетворити на місце творчості й благодійності.