Був зварювальником, а став гранатометником: історія бійця [ Редагувати ]
У цивільному, ще довоєнному житті, він працював електрозварювальником. А вже після повномасштабного вторгнення обрав фах гранатометника. Нацгвардієць за позивним "Спец" відзначився максимальною віддачею на лінії фронту. Прикривав антидроновою рушницею побратимів і ніколи не залишав поранених. Про хоробрість та допомогу колегам-воїнам - матеріал Світлани Шекери.
У свій перший бойовий вихід у районі Кліщіївки нацгвардієць Сергій за позивний "Спец" мав знайти й евакуювати полеглого побратима. Щоб виконати завдання, знадобилося пів доби.
Сергій, позивний "Спец", гранатометник п'ятої Слобожанської бригади Нацгвардії України:
У них дрони постійно в русі, в основному, ми робили це по-сірому. І тепловізори не працювали, так і нас менше видно. Тільки засвітишся, одразу мінометка, обстріли, постійно. Ми поки його несли, зупинок, напевно, 50 робили, Тому що ти тільки метрів 10 проходиш і чуєш: якийсь уже дрон підлітає. І ти, звісно, відразу на всі боки десь ось так от присів і чекаєш.
І далі на виході з позицій "Спец" забирав із собою поранених. Згадує, як 4 доби доглядав за бійцем, який втратив обидві кінцівки. Перев'язав і зрештою вивів до безпечного місця. Діяв інтуїтивно.
Сергій, позивний "Спец", гранатометник п'ятої Слобожанської бригади Нацгвардії України:
Це просто постійно треба людині про хороше розповідати, що ти робитимеш там удома. Я завжди всім говорив, наприклад, чим ти займатимешся, плани якісь. Ось, наприклад, там, гроші прийшли, наприклад, куди поїдемо витрачати.
Позиція Сергія була ніби перевалковим пунктом, куди доходили поранені бійці. Антидроновими рушницями він прикривав побратимів. І всім надавав медичну допомогу.
Сергій, позивний "Спец", гранатометник п'ятої Слобожанської бригади Нацгвардії України:
Один там із нами взагалі добу просидів. Він пішов з напарником, їх почали обстрілювати, скидами скидати, йому голову пробило. І він один живий повернувся, виходить, ще й з уламком у голові, у шиї. Коротше, сидів і каже: щось у мене болить, ану, глянь. Я отак хоп, витягнув, крові немає. Все буде нормально.
Часом знесилені поранені бійці просили їх кинути на півдорозі. Сергій на це не зважав.
Кидай мене. Я сам дійду. Я знаю дорогу. Я кажу: "Так, так, так розповідай мені, і все одно ні. Йдемо". Там по-різному було. Нічого. Ти залишаєшся - і я залишаюся. Він поки не піде, і я не піду. Я кожні метрів 20 проходжу, оглядаюсь, якщо їх навіть не бачу, перекличку роблю.
Над позиціями кружляли ворожі дрони. На запитання, скільки їх збив, Сергій скромно каже: можливо, сотні. До великої війни "Спец" був зварювальником. До військкомату в Кривому Розі прийшов добровольцем у 2022-му Там познайомився зі своїм побратимом Олексієм за позивним "Кажан".
Сергій, позивний "Спец", гранатометник п'ятої Слобожанської бригади Нацгвардії України:
Мене в основному сирена мотивувала. Вона мені мозок проїла. Ось так кожен божий день я її чую, і мені хотілося, тягнуло піти терміново.
Олексій, позивний "Кажан", військовослужбовець п'ятої Слобожанської бригади Нацгвардії України:
Коли ми були, можна сказати, в пеклі, він там себе дуже гарно проявив, як кажуть - задню не давав, ішов на допомогу. Тому це дуже запам'яталось Він в екстремальних, так можна сказати, ситуаціях дуже спокійний. Він думає холодною головою, нема в нього паніки.
Міркувати про те, що робитиме після Перемоги, Сергій уважає ще зарано. Аж надто багато у ворога і зброї, і живої сили. Удома на Сергія чекають мама та сестра, і боєць хоче, щоби рідні ним пишалися. Керівництво внесло подання на нагородження Орденом за мужність третього ступеня.
Це більша нагорода для батьків. Мені це просто медалька висітиме. А ось батькам. Ну, чесно скажу, батькам буде це набагато приємніше. Мені більше подобається, коли вони пишаються тим, що я роблю.
