Волонтери на Буковині відновлюють будинок для ветерана АТО [ Редагувати ]

На Буковині волонтери власноруч відновлюють будинок для ветерана АТО. Його історія настільки розчулила земляків, що ті знайшли йому незаселену хату і затіяли там масштабний ремонт. Тепер, кажуть, у Віктора буде не лише власне помешкання, а й справжня велика родина.

Віктору - 32. Він - сирота, виріс в інтернаті. Більше семи років жив на вокзалі, а з початку війни на Донбасі одним із перших пішов на фронт. Минулоріч демобілізувався, однак досі - у шпиталі. Каже: окрім лікарні йому ніде подітися.

"Монастирі, в основному, по монастирях, по підзаробітках - то в одному селі на фермі, то сторожем, то пастухом. Кожна дитина-сирота, напевно, мріє мати, коли вийде з інтернату, мріє мати свій невеличкий куточок", - розповідає учасник АТО Віктор Завальнюк.

Місцевих волонтерів зворушила історія бійця. Вони знайшли будинок за кілька кілометрів від райцентру Хотин. І одразу ж взялися за ремонт.

"Скоріше, це якесь материнське почуття. Тому що хлопці повертаються, всі з проблемами якимось, але кожен повертається до себе додому. А він приїхав. Світла він ніякого не бачив, ніякого позитиву", - каже волонтерка Леся Михайлюк.

Будівельними матеріалами допомагають місцеві підприємці. Ремонт роблять військові та волонтери. Вже підлатали дах, замінили вікна, зараз реставрують стіни.

"Отут у нас шурупи зберігаються, якими ми прикручуємо профілі і решта матеріалів, які потрібні. Піна, якою будемо задувати вікна,  двері"

Місцеві жителі теж допомагають. Дехто підгодовує волонтерів. Люди раді, що в їхньому селі житиме герой.

"Ви робите дуже-дуже гарну роботу! Хай вас Господь благословить! Дякую вам".

Окрім чотирьох кімнат, відновили і душову кабіну біля хати. Волонтери намагаються зробити усе на совість.

"Не знаю як ідеал, але буде по максимуму. Ми прикладем зусиль. Буде дуже гарно, чудово", - запевняє учасник АТО Василь Рапей.

Ми показуємо Віктору фото його майбутнього будинку. Той не стримує емоцій.

"- Це вже вікна поставили, бачите?

-Ух ти! Пластикові? Абалдєть! А були дерев'яні".

Підшукати Віктору роботу пообіцяли у сільраді.

"В першу чергу, треба буде думати йому про роботу, тому що треба мати за що жити і ця зайнятість допоможе йому соціалізуватися. Плюс треба буде його затягати до хлопців-АТОшників", - каже голова Рукшинської територіальної громади Олег Горбатюк.

Аби зробити все задумане, потрібно ще чимало будматеріалів. Тож волонтери просять усіх небайдужих допомогти.