Мігранти з боку Білорусі знову намагаються перетнути польський кордон [ Редагувати ]
Прорив у Європу. Мігранти з боку Білорусі знову намагаються перетнути польський кордон. Цього разу - річкою і з іншою тактикою - не масовано, а маленькими групами.
У чому польські прикордонники звинувачують Лукашенка?
Чим відповідає бацька? І чому нелегали, які мають змогу повернутися додому, категорично проти? Розкаже Олена Абрамович.
Вони не зникли, а просто змінили тактику. Тисячі мігрантів із країн Близького Сходу, Афганістану, Конго - досі на території Білорусі й не полишають спроб потрапити до ЄС. Рубіж масово - вже не штурмують. Утім, намагаються діяти маленькими групами.
Прикордонна служба Польщі:
У місті Кринках група із двадцяти чотирьох громадян Іраку переправилася через річку Свіслоч понтоном у бік Польщі.
І допомагали нелегалам з переправою білоруські силовики, стверджують у прикордонній службі Польщі. У Лукашенка на це - своя контрзаява. Мовляв, Варшава не без гріха - теж використовує спецслужби в мігрантській кризі. І за доказ навів буцімто свідчення польського прикордонника-дезертира, який днями втік до Білорусі.
Олександр Лукашенко, президент Білорусі (1994-2020):
Он рассказывал о том, что они по-пьяни убивали не только беглых этих бедолаг, мигрантов, но и своих, поляков, которые помогали беженцам, волонтерам. Они их спаивали, потом заставляли специальные люди - никакие это не пограничники, Это специально подготовленные люди в системе спецслужб.
Польські Збройні сили підтвердили втечу свого військового. Проти нього мають порушити кримінальну справу. Із закликом гуманніше поводитися з мігрантами й до польської, і до білоруської влади звернулось Управління ООН з прав людини. Нещодавно правозахисники поспілкувалися з біженцями, яким вдалося потрапити на територію Польщі.
Ліз Троссел, речниця ООН з прав людини:
Опитані описали жахливі умови по обидва боки кордону - з обмеженим доступом до їжі, чистої води та тепла. Більшість сказали, що в Білорусі їх били й погрожували. Також стверджували, що білоруські силовики змусили їх перетнути кордон, не пускали назад до Мінська, вимагали чималі суми за їжу та воду.
Та навіть ті з мігрантів, хто тепер має змогу повернутися додому, не хочуть цього робити - хоч і репатріаційними рейсами. Бо в рідній країні, кажуть, не бачать майбутнього. Тому чекатимуть свого шансу потрапити до ЄС.