Поранених хлопчиків з Сергіївки відправили на реабілітацію до Відня [ Редагувати ]
Вони залишилися сиротами й самі ледве не загинули. Історія двох братів із Сергіївки восьмирічного Якова та 14-річого Володимира розчулить навіть кам'яне серце. Діти отримали важкі поранення внаслідок ракетного удару. У молодшого хлопчика стався параліч - відмовили ноги. Та медики зробили неймовірне. З хлопчиками нині все гаразд. Вікторія Балицька розкаже докладніше.
Сім'я Янковських мешкала у тій самій дев'ятиповерхівці у селищі Сергіївка, в яку влучила російська ракета. Тоді - першого липня - щасливе життя подружжя та їхніх двох синів було зруйноване. Батьки загинули, а Яків та Володимир були важко травмовані, розповідає двоюрідна сестра хлопців.
Євгенія Сандраст, двоюрідна сестра хлопців:
Було два прильоти, один - пішов на туристичну базу відпочинку, це був перший удар. Другим ударом влучила в житловий будинок, в якому я виросла, в якому жила моя бабуся. Тітка із двома дітками та з вітчимом їх.
Більшість людей які проживали в під'їзді хлопчиків загинуло. Хлопчики відвезли до реанімації.
14-річний Володимир через перелом променевої кістки досі погано рухає правою рукою. А тіло підлітка все у рубцях.
Ось тут шрами, ось тут, ось тут, ось тут ще один.
А восьмирічному Якову внаслідок поранення осколком артерії - паралізувало правий бік тіла.
Сергій Худа, фізичний терапевт:
В нього була травма судини, і внаслідок скажем для того, щоб зупинити кровотечу її треба було перев'язати. І в нього на фоні того розвинувся ішемічний інсульт. Він зараз має неврологічну симптоматику тобто половина тіла його вона має слабкість, є парез.
Спершу хлопчиків лікували у лікарні на Одещині. А місяць тому перевезли до Львова. Тут Якова буквально поставили на ноги. Кожен крок дитини, поки що викликає біль.
Розгибаємо ногу, і шо? І болить? Та. Сильно? Так краще?
Яків йде сам і його підтримує лікар, сестра за каром говорить:
Красиво. Сам давай, сам. (йде) О'кей Молодець!
Сергій Худа, фізичний терапевт:
З травмами, які в нього були це надзвичайний результат. Тому що це був глибокий параліч. І те що він сам може зараз сісти, і пробує робити вже перші кроки - це неймовірне досягнення.
Опікується сиротами їхня 26-річна двоюрідна сестра Євгенія. Вона спеціально повернулася з-за кордону до дітей. Євгенії було 12 років коли народився Володя. Зараз він її надійний помічник.
Євгенія Сандраст, двоюрідна сестра хлопців:
Він дуже любить грати в ігри як будь-який підліток, я вважаю, що це абсолютно нормально. Дуже кмітливий хлопчик, помагає дуже багато, і з малим, і взагалі там якісь такі господарські справи сходити в магазин і ще щось там допомогти зробити.
Євгенія готова замінити дітям батьків.
Євгенія Сандраст, двоюрідна сестра хлопців:
Меншенький Яків, вісім років, вередливе таке чудо. Теж дуже кмітливий хлопчик, обожнює конструктори, щось ліпити. Психує зараз, бо не виходить ліпити разом з лівою ручкою.
Прогнози медиків оптимістичні. Яків та Володя вирушають на реабілітацію до Відня. За ними приїхала швидка допомога із Польщі.
Запрошуємо їх до карети. Маємо лежаче місце для одного хлопця, місце сидяче для другого хлопця і для опікунки, яка з ними їде.
Якову важко дається кожен крок, але у швидку він заходить сам.
Тшидєсьті шесть і шесть. Ідеально. Здрув як риба!
Попереду складна та тривала реабілітація. Але сили та бажання у хлопців є.
На реабілітацію їдемо. Цьому розробляти ручку, цьому ручку ніжку. І чекати на перемогу. - Вернетеся? - Ну звісно до Львова вернемося. В Сергіївку якщо хочеш.