Будівельна мафія в Ірпені: забудовники-злочинці крадуть територію у жителів [ Редагувати ]

Поспішають до місцевих виборів. Забудовники-злочинці намагаються вкрасти якнайшвидше територію у людей та міст. Поки "дах" у владі не помінявся, форсують свої проєкт всюди, де можуть, - ліплять незаконні і небезпечні багатоповерхівки у приватному секторі, у заплавах річок, на нахабно захопленій землі.

У Київської області - ганебне лідерство. Ось тільки подивіться, що відбувається в Ірпені, зовсім поруч зі столицею і буквально на очах у всіх центральних правоохоронних органів. Богдан Вербицький далі про будівельну мафію.

Будівельне свавілля.

Сонця в нас не буде. От в чому діло.

І дев'ять кіл "бюрократичного" пекла.

Ось це ось містобудівні умови. Ось, ось, ось. Ціла куча.

Та пройти ці кола - ще не означає вийти з лабіринту. Житлові комплекси, поодинокі висотки, таунхауси й котеджі - все росте як гриби після дощу.

Ну невозможно впихнуть невпихуемое. Это просто невозможно. Варешка уже просто переполнена.

Але для ірпінських забудовників можливо все. Серед лісу чи в приватному секторі; На заплаві річки чи на торфовищах - будується всюди. Ми поспілкувалися з місцевими жителями.

Ну ось будинок, ось порог. Виходиш з будинку і шість поверхів на голові.

Провели інспекцію з місцевою владою.

Я сам бачу, що візуально це не те що вони декларували.

І нарешті зустрілися з тими, кого так довго шукали. Із невловимими забудовниками.

- Я вас так довго шукав! - То ви не там шукали! - Пане Ігоре, ну куда ви тікаєте?

Усе, аби зрозуміти, чому почати незаконне будівництво в передмісті Києва настільки легко? І чи можливо змусити забудовників і чиновників працювати згідно із законом?

Ну я вам не можу об'яснить! Ну як це при такому можна жить?

"При такому" - це у буквальному сенсі. Двір батьків Ірини тепер ось так впирається у новобудову. Раніше окреме подвір'я із приватним будинком та невеликим господарством, тепер більше схоже на прибудинкову територію висотки. От тільки їх розділяє паркан і дистанція в…

Володимир, житель Ірпеня:

Метр двадцять п'ять. І от зараз я задавав питання за кран. Есть паспорт? - Ніхто мені не відповів. Ни на одной салке нет бирки, що вона перевірена, що кран перевірявся на грузопідйомність.

Під стрілою крана та з постійним шумом від будівництва люди на Давидчука живуть уже півроку.

Володимир, житель Ірпеня:

Ось це от вікна. Раз, два, три, чотири, п'ять. Ось це от вікна в п'ять етажів. Це двадцять п'ять вікон, оце мені ходить під вікнами. Це ж пожизнєнно. Це ж і дітям, внукам, всім. І як оце жить тепер тут?

Таке ж питання і в сусідів. Чому багатоповерхівку хочуть "впихнути" у приватний сектор.

Тетяна, жителька Ірпеня:

Просто больше нет земли. Соответственно строить больше некуда, и остался только один ресурс - это частный сектор.

Ірина Вишпольська, жителька Ірпеня:

Згідно генерального плану і зонування, що це зона приватної забудови і багатоквартирна забудова тут неможлива. Також цільове призначення землі - воно для житлової забудови, не для багатоквартирної. Також була інспекція ДАБІ - вона виявила факт порушення зі сторони замовника будівництва.

Далі були нескінченні заяви, клопотання, суди та зрештою перемога. На ділянку наклали арешт. Та як виявилося, люди виграли битву, але не війну. За три місяці арешт зняли. Через дії слідчого. Точніше, його бездіяльність.

Ірина Вишпольська, жителька Ірпеня:

За цей період часу слідчим не було пред’явлено нікому підозри. Не було пред’явлено, не було викликано на допит.

Чому? Ми вирішили самі запитати у слідчого. Із Владом Трохимчуком говоримо телефоном. Той бідкається: служба небезпечна і важка.

- Це дуже важка справа економічної спрямованості, яка потребує великої кількості часу і інтелектуальних сил. - І трьох місяців вам не вистачило? - Трьох місяців не вистачило так. - Ні, експертизи не були проведені. - Чому? - Ну… це довго пояснювати. Це потрібно проводити огляд тої недобудови. Це потрібно визивати експерта по будівлям з ним проводити огляд. Експертів у Києві дуже мало.

Хоча порушення видно "неозброєним оком". Головне вміти рахувати до 5. У паспорті об'єкта написано, що поверхів у будинку буде 4.

Володимир показує нам на куточок будинку. Там заготовка під вікно.

Цей уголок - підготовка до 5 етажа. Тому що тут написано, що продається квартирі от дві кімнати, п’ятий поверх.

Ось це оголошення. Тут справді і п'ятий поверх є, а замість двору пана Володимира, за планом кущі та дерева. А ще паркомісця.

Утім, представник забудовника Вадим Касіч упевнено стоїть на своєму: поверхів 4. Тоді що ж будують і що продають?

У нас і по паспорту об’єкта 4 етажа. І по факту 4 поверхи. - А що ж тоді виганяють над четвертим поверхом? - Не знаю, що виганяють. - Немає інвесторів в об'єктах. - Тобто поки шо будуєте в збиток. - Дивіться,  я всі коментарі, які потрібно вже вам надавав. І не бачу необхідності надавати їх ще раз.

І поки ми говоримо телефоном, на місце прибуває місцева влада з перевіркою. Заступник в.о. мера Ірпеня Олександр Маркушин та головний архітектор міста Михайло Сапон їхали сюди аж пів року. І нарешті прозріли і таки побачили порушення.

- Тобто вже є п'ятий поверх? - Так є. Є п'ятий поверх. - Більше 4 поверхів, те що зараз є, у вас не буде. Ні 5 поверх, ні 6 поверх. Вам не дозволять тут будувати.

Про нормативи інспекція каже "представнику забудовника".

- Якого забудовника? - Забудовника, який тут будує. - А як звати його? - Ви шо, не знаєте його? - Ну я просто вирішив у вас спитати. - Ігор Володимирович.

Ось він - Ігор Володимирович Ковтун - забудовник, а за сумісництвом депутат Ірпінської міської ради. На цю зустріч ми чекали майже пів року. Бо ніяк не могли його знайти депутата. Та зустрічі депутат чомусь не радий.

- Скільки там намічається все таки поверхів? - Вам же ж мій представник передав всю інформацію. Вам це передали. - Представник нічого не сказав. - Представник вам все повідомив.

- Скільки поверхів будується тут? - Я не в курсі скільки будується. Скільки дозволено, стільки й будується. - А документи ви не вивчали? - Ні, не вивчав.

Так і не відповівши на жодне, Ковтун від нас тікає у вбиральню.

І таких історій, як на Давидчука, по Україні тисячі. Лише в невеличкому Ірпені  їх десятки. Будують із явними порушеннями. Чиновники та правоохоронці у змові і заплющують на це очі. І в результаті хаос та відсутність елементарної інфраструктури.

Лаврентій Кухалейшвілі, депутат Ірпінської міської ради:

В нас зараз в школах по 17 перших класів. От де таке є? За п'ять років у нас в Ірпені збудовано майже півтора мільйона квадратних метрів житла. Ну от щоб всі розуміли, за всі сто років існування міста все збудоване житло складало 860 тисяч квадратних метрів. Вони збудували за п'ять років два Ірпеня.

І сповільнювати будівництво тут, схоже, не збираються. Будмайданчики через квартал, і більшість проблемні. Порушення норм, виснаження комунікацій - це вже хронічні хвороби міста. Щоб відстояти свої права, людям доводиться самоорганізовуватися.

Михайлина Скорик-Шкарівська, активістка:

Законодавчо це називається органи самоорганізації населення. Що це означає? Сусіди само організовується, обирають свого керівника, і цей керівник приймає разом з комітетом рішення від імені громади по тому, чи іншому кварталу.

Поки чиновники "нарізають" землю, жителям доводиться сподіватися хіба на себе.