Ходили по хатах, шукали "бандерівців" та пиячили: спогади жителів села Грейгове про російську окупацію [ Редагувати ]
Від одних спогадів про російську окупацію у жителів села Грейгове, що на Миколаївщині, холоне кров. Загарбники ходили там по хатах, шукали "бандерівців", пиячили та з'ясовували стосунки один з одним.
Тепер, після деокупації, місцеві докладають неабияких зусиль, аби не допустити повторення подібного. Наталя Сінченко бачила, як люди наближають перемогу.
Микола Трофімішин, житель села Грейгове:
З 24 лютого почалась війна. Мій батько зібрався з братом і пішли служить, захищати нашу страну.
17-річний Микола весь вільний час проводить у бібліотеці - плете маскувальні сітки.
Сейчас у нас квадратна сітка йде. Получається так, ромбіком, ще бистріше плести. Зараз ми доплітаємо її і відправляємо на ЗСУ - це саме головне, допомагати нашим хлопцям.
Хлопець хоче наслідувати приклад батька.
Микола Трофімішин, житель села Грейгове:
Поки мені немає 18 я рішив плести сітки, буде 18 - воєнкомат і йдемо служить. Це ми робимо заради Перемоги, щоб наші хлопці виграли у цих орків так сказать, щоб все було добре. Щоб все було Слава Україні!
Пані Любов, місцева бібліотекарка, розповідає, як бібліотека стала волонтерським центром.
Любов Бердник, завідувачка Грейгівської сільської бібліотеки:
Виникла така потреба. До нас звернулися волонтери і ми розпочали плетіння сіток. Плетемо вже 10-ту сітку. Діти приходять і працюють, хто зранку, в кого є можливість, в кого немає, приходять після занять, після уроків.
Грейговчани розповідають, що спочатку росіяни дислокувалися у лісосмугах поблизу населеного пункту. А коли українські війська накрили ворога артилерією, то зайшли у село, аби відсидітись "за спинами" місцевих мешканців.
Михайло Макаров, житель села Грейгове:
Ще їх тут біля нас підбили, їх колону розбили. Вони тут все ховалися.
Окупанти ходили по хатах, вишукуючи бандерівців.
Михайло Макаров, житель села Грейгове:
Під час окупації біля нашої школи окупанти ходили по домах шукали зброю, бандерівців. По їхній думці,бендерівці - це люди у воєнній формі, які вбивають дітей і їдять їх, і тому подібне.
Віктор зараз мешкає в Грейговому, а сам - з Антонівки, що на Херсонщині. Окупацію пережив там. І згадує, що рашисти постійно перевіряли місцевих.
Віктор Асаулюк, переселенець з Херсонської обл.:
Приходили додому провіряли всіх. Это так противно, противно просто. Зробити з ними нічого не можеш, а руки чесалися. Що ти зробиш з голими руками, коли вони на БТР їздять з автоматами?
Так само й тут, у Грейговому, росіяни ганяли на техніці, регулярно пиячили…
Микола Трофімішин, житель села Грейгове:
Вони міняли свої БК на алкоголь, сигарети, сім-карти. Якось так було.
…та з'ясовували між собою стосунки.
Микола Трофімішин, житель села Грейгове:
Бачив багато їхньої техніки і самих бурятів, орків. Доводилося просипатися від того, що вони проїзджали колонами вулицями, прильоти. Стріляли між собою. Було дуже страшно. Тут були між собою бої, перестрілки. Буряти між вагнерами. Туту було гаряче, так сказать.
А якось вночі окупанти втекли з Грейгового.
Михайло Макаро, житель село Грейгове:
Вночі вони рєзко пропали і на ранок вже були наші герої. Тут все залишили. Кілометри два від села були підбиті танки, камази, і тому подібне. БМП їхнє.
Микола Трофімішин, житель села Грейгове:
Коли зайшли наші хлопці, я дуже був сильно радий. Це було щось з чєм-то. Зразу же пішов допомагати їм копати окопи.
А нині селяни плетуть сітки, щоб вберегти життя наших воїнів.