Відновитися після війни: як Боснія і Герцеговина пережила кровопролиття [ Редагувати ]

А вже зараз - матеріал із нашого циклу "Відновитися після війни". Як країни, які пережили бойові дії, реанімувалися. І сьогодні Ольга Жидецька розповість про Боснію та Герцеговину. Невелику балканську країну, яка досі не оговталася після кровопролитного протистояння. 

Чому? І які висновки варто зробити Україні? Далі.

Тисячі людей зібралися на кладовищі у Сребрениці. У 27-мі роковини масових страт останній спочинок тут знайшли ще 50 жертв геноциду. На цьому цвинтарі вже покояться близько семи тисяч закатованих боснійських мусульман. 2010 року Гаазький суд визнав ці події найтяжчим воєнним злочином у Європі від часів Другої світової.

Афердіта Сарачевич, родичка закатованого:

Я завжди приходитиму сюди і приводитиму дітей та онуків. Я розповідатиму їм про це. Ми ніколи не забудемо. Можливо, колись і пробачимо, але не забудемо.

Кровопролитна громадянська війна, яка розгорілася на частині колишньої Югославії, спустошила Балкани. Три з половиною роки запеклих бойових дій і наслідок для Боснії та Герцеговини - 150 тисяч загиблих, 300 тисяч інвалідів, майже 2 мільйони біженців та вщент зруйнована інфраструктура. 

У Сараєво, що 44 місяці перебувало в облозі сербської армії, було зруйновано 80% будівель. Загальні збитки від війни оцінили у 50-70 мільярдів доларів. Однак чи не найбільша проблема, яку принесла війна - невгасима міжетнічна ворожнеча. Вона, серед головних чинників, які гальмують розвиток країни.

Борис Кушнірук, економічний експерт:

Це маленька за площею територія, розділена фактично на три громади, які між собою знаходяться в дуже складних відносинах. Ніхто не впевнений у завтрашньому дню, тому там по великому рахунку жодних інвестицій не створиш. Я вже не кажу, що внутрішній ринок надто малий для інветорів.

Відновлювати країну допомагали здебільшого міжнародні інституції. Гроші надходили щонайменше за 5-ма програмами і сягнули близько 10 мільярдів доларів. Цього заледве вистачило на відбудову критично важливої інфраструктури. За Дейтонськими угодами, які принесли регіону хиткий мир, Боснія і Герцеговина тепер має складний державний устрій. І роздутий державний апарат, сформований за етнічними квотами - серйозна проблема для країни.

Санель Гускич, політичний аналітик:

Етнічні групи не зобовʼязані співпрацювати, тому що у Дейтонських мирних угодах зроблено все, щоби вони не змішувалися, щоби мінімізувати монтакт та уникнути ризику конфлікту.

Борис Кушнірук, економічний експерт:

Безперечно, там з одного боку кошти, які треба туди вкласти - не так значні, але з іншого боку - вони безповоротні.

Для Європи стабільність Балкан, зорема Боснії та Герцеговини, досі вразливе місце. Попри євроінтеграційні прагнення балканські країни залишаються серед найбідніших на континенті. До всього там чи не найбільше симпатиків Москви в Європі. І Кремль цим користується.

Борис Кушнірук, економічний експерт:

Роль Росії, яка там буде постійно зацікавлена дестабілізувати, бо дестабілізація Балкан - це такий подразник, який постійно створює напругу в Європі. 

Тож на тлі з проблем, з якими зіткнулася повоєнна Боснія - Україні треба буде приділити увагу координації донорських програм, а також інвестиційній привабливості проєктів відбудови. Кажуть економісти. Адже це стане запорукою максимального залучення коштів, зокрема й з бізнесу. 

Борис Кушнірук, економічний експерт:

Те, з чим зіштовхується Ураїна, це певною мірою унікальний кейс, нічого такого у повоєнний період після Другої світової війни світ не бачив, принаймні в Європі так точно. Ні за обсягами країни, яка потребує допомоги, ні за масштабами руйнувань, ні за потенційними можливостями, в тому числі для інвесторів.

У тому, що охочі вкладати в Україну знайдуться - економісти не сумніваються. Тож головне завдання для влади - розробити механізми співпраці з інвесторами. Аби вони були максимально вигідними та захищеними для всіх сторін.