Наперсточники у роботі. Як шахраї виманюють гроші і скільки їм програла ЧК [ Редагувати ]

Вони з'явилися знову. Тепер замість наперстків - фішки. Але працюють аферисти за тою ж схемою. Вгадати - де, яка фішка - так само нереально. Дивіться далі як "Чергова камера" стала жертвою лихварів, перед тим, як вони самі стали жертвами міліції.

Тепер все по-чесному. Замість наперстків - чорні великі фішки. Одна з них - виграшна - помічена фарбою. Приховати її, на відміну від маленької кульки, неможливо. Але це тільки на перший погляд. Щоб прослідкувати за роботою дурисвітів, беремо приховану камеру і приєднуємося до гри:

- Делайте ставки...
- А сколько ставочка?
- 50 гривен. Если я выигрываю, то вы мне 50, если проигрываю, то я вам.
- Да, да.
- А вы тоже играете, да? И что, выиграли что-то уже, да?

Цей чоловік щойно почав грати. Ось він робить першу ставку - 50 гривень. Виграє. Одразу ставить ще сто гривень. Тепер програє. Не відступається і продовжує гру. Ми теж робимо свою ставку:

- Я двадцаточку поставлю. Хорошо. Нет, нет, с начала, а то я не видел, где эта фишка. Давай на полтинник. Играем, играем, мужчина, стоп-стоп, не видел - не видел.

Ми уважно стежили за грою, але як - не зрозуміли. Чоловік вправно перекидав фішки, але ніхто так і не виграв. Коли дійшла наша черга, до гри приєднався чоловік, що стояв поруч:

- Средняя, тридцать.
- Вот эта, полтинник.
- Нет, подождите, я же играю один. Я говорю средняя.
- Вы можете между собой договорится по правилам. Кто выиграет, тот забирает деньги.
- Я обязательно должен с кем-то договариваться? Если я не хочу?
- Нет, вы обязательно должны играть с тем, кто предлагает, он такой же участник.
- Вот эта.
- Нет.

Ми слідкували за фішкою, але програли. 30 гривень. Грати далі - відмовляємося. Викликати міліцію - не встигаємо - чоловіки разом з картонкою і фішками зникають. Прокоментувати діяльність шахраїв ми попросили представника транспортної міліції.

Петро Стецюк, начальник управління транспортної міліції Південо-Західної залізниці: "За групою ми слідкуємо давно. Стежимо за ними вже понад два місяці, щоб зловити на гарячому. Чому було важко їх спіймати - вони приїжджали на невеликі станції, і коли пасажири виходили, вони стали, хвилин 15 пограли, заробили суму грошей - чи то 500 гривень чи то 1000 гривень - та їхали. Два-три дні вони витрачали гроші, і їх не було, а потім знов вони з'являлися на станціях. Станції вони постійно міняли".

Техніка гри досить проста. Головне - відволікти увагу гравця від фішок.

Петро Стецюк, начальник управління транспортної міліції Південо-Західної залізниці: "В чому суть цієї гри - коли людина крутить фішки, бачить, куди ділася ця фішка, якщо вона посередині чи то з боку, якщо громадянин грає, він теж бачив це, позначену фішку. В цей час заволікало, який каже, що, мовляв, давай виграємо гроші, людина відволікається, в той же час фішка переставляється, людина піднімає, там інший колір і людина програє.

Аферисти працюють групою, по п'ять-шість осіб. У ній є "станочник" - той, хто крутить фішки. А ось цей чоловік в окулярах називається "нижній" - він втягує людей у гру. Він же і відволікає увагу від імпровізованого грального столу. Тоді "станочник" і міняє фішки. Є ще "верхні" - зазвичай вони стоять неподалік і слідкують за пересуванням правоохоронців. Але таких ми не помітили. У нашому випадку все відбулося за звичним сценарієм. Ось "нижній" відволікає нашу увагу від "станочника". Ми починаємо з ним розмовляти, і фішки миттєво міняються.

Петро Стецюк, начальник управління транспортної міліції Південо-Західної залізниці: "Якщо людина програла невелику суму, звичайно, її заволікають: "Давай виграй більшу суму, ось я виграв триста - чотириста гривень, а ти виграй коло мене більше, - якщо в людини немає таких грошей, то - "давай хоча б двісті..." І одразу ці гроші програє.

Пройдисвіти працюють у столиці на станціях приміських електричок. Або ж поруч, де багато людей. За оперативною інформацією, "фішкарі" мали знову з'явитися на залізничному вокзалі столиці. Із групою затримання вирушаємо туди. Ось з'являється "нижній", чоловік в окулярах. Разом з ним "станочник". Прямують у перехід до вулиці Старовокзальна. Місце людне. Імпровізований стіл на землі, фішки розкладено. Ось "нижньому" хтось телефонує. "Станочник" одразу ж забирає знаряддя. Шахраї тікають. Оперативники за ними.

"Станочника" затримали на виході з переходу. Шахраїв доправляють у чергове відділення.

- Що це?
- Це для ремонту кранів.
- Для яких кранів?
- Якщо труби протікають...
- А що ти робив на вокзалі? А на картонці?
- На якій картонці?
- А у що ви грали?
- Так ніхто ж не грав.
- А що ти робив?
- Просто, стояв...
- Тепер будеш просто сидіти.
- За що?
- За все... А як воно називається, оце круть-верть? Зараз приведемо статиста, вас упізнають. А потім вже будемо говорити. А потім будеш у суді говорити. Що це за прокладки і що ти з ними робив.

Затриманий розповідає про тонкощі роботи.

Затриманий: "Ну вот, три фишки и человек должен угадать фишечку с меткой. Обычно не угадывают. Если угадывает, то помощник меняет. Отвлекает, а если ногой наступает? То отпихивают. А сколько в день заработка получается? Небольшой. Сейчас люди редко стали играть. 100-150."

На "фішкарів" чекатиме стаття за шахрайство та суд. Втім, засудити до реальних термінів позбавлення волі їх буде вкрай складно. Бо ж люди самі погоджуються на азартну гру. А довести, що потерпілого саме ошукали, майже неможливо.

Петро Стецюк, начальник управління транспортної міліції Південо-Західної залізниці: "Ніколи в шахраїв ніхто гроші не вигравав. І не виграє. Більше може пропасти, чим він може виграти."