Україна та Росiя продовжують "тузлитися" в урядових кабiнетах Києва та Москви [ Редагувати ]

Ще раз нагадаємо iсторiю острова Тузли. У 18-ому сторiччi Росiя захоплює Крим i Кубань. Останню Катерина Друга дарує Чорноморському козачому вiйську. Коса i острiв Тузла - тодi ще одне цiле.

1923 рiк. Кубанськi козаки риють протоку посерединi коси, аби зручнiше було рибалити в затоцi. Шторм руйнує берег, починається ерозiя.

1949 рiк. Тузла - острiвець, що 23-го року козаки вiдокремили вiд коси, включають до складу Кримської областi.

1954 рiк. Крим входить до складу УРСР. Разом, логiчно, i острiв Тузла.

1991 рiк - розпадається Радянський Союз. Краснодарський край залишається за Росiєю. Тузла, разом з Кримом, за Україною.

Здавалося б, усе зрозумiло. Але, схоже, не всiм. Навiщо було будувати дамбу? Пояснення росiйських полiтикiв - одне фантастичнiше за iнше. В екологiчну версiю, схоже, не вiрять i вони самi. Змусити українцiв дiлитися грошима за прохiд кораблiв Керченсько-Єнiкальським каналом? Теж малоймовiрно, бо цей канал все одно пролягає мiж українською Тузлою та українським-таки Керченським пiвостровом. Вплинути на позицiю Києва на переговорах з Азовського питання? Мiнiстр закордонних справ Iгор Iванов каже, що жодного стосунку до цього будiвництво дамби не мало i не має.

Отже, чи не головним завданням Вiктора Януковича в Москвi було з'ясувати, якими мотивами керувалися росiяни насправдi.

Вiд росiйської столицi до Тузли - тисяча сто вiсiмдесят кiлометрiв. Ще кiлька тижнiв тому про iснування цього острова тут нiхто й не здогадувався. Тепер Тузла для Москви - нацiональний iнтерес номер один. Для Києва - також.

Те, що переговори будуть непростими, стає зрозумiло з перших же хвилин зустрiчi росiйської та української делегацiй. "Увесь свiт спостерiгає, як ми тузлимося", - дорiкає Вiктор Янукович своєму росiйському колезi. Михайло Касьянов у боргу не залишається: "це ми вiд вас в першу чергу хочемо почути, як ви мотивуєте свої дiї у Керченськiй протоцi". Далi - двогодиннi переговори за закритими дверима. У сусiднiй залi - понад пiвсотнi журналiстiв. "Чого це вас так багато?" - намагається жартувати росiйський прем'єр по завершеннi переговорiв. Та репортери навiть не посмiхаються: з напруженням чекають оголошення результатiв зустрiчi. Очевидно, мотивацiя української сторони була переконливою. Михайло Касьянов визнає помилку Росiї, яка не попередила сусiда про початок будiвельних робiт у Керченськiй протоцi. I обiцяє призупинити зведення дамби - не на кiлька днiв, а на весь час переговорiв.

Михайло Касьянов, голова уряду Росiйської Федерацiї: "В одностороннем порядке мы дальше двигаться не будем. И призываем к этому Украину".

А ще росiяни хочуть, щоб українцi зменшили вiйськову активнiсть у протоцi, мовляв, навчання авiацiї - неадекватна вiдповiдь на суто природоохоронну iнiцiативу влади Краснодарського краю. Щоправда, з наступом мирних росiйських екскаваторiв в Азово-Керченськiй акваторiї - саме так назвав будiвництво дамби один з московських телеканалiв - не все так просто. На щастя, вони не порушили кордону, але Михайло Касьянов несподiвано оголошує, що, на його думку, нiякого кордону не iснує.

Михайло Касьянов, голова уряду Росiйської Федерацiї: "Существует линия разграничения. Россия не признает эту линию. Их не существует, они могут быть по обоюдному согласию быть проведены".

Схоже, прем'єр заплутався. Якщо акваторiя не розмежована, як можна стверджувати, що дамбу будували на росiйськiй територiї? Проте Касьянова це, вочевидь, не турбує. Вiн i Тузлу називає чомусь спiрною територiєю. Це не лише суперечить твердженням росiйських дипломатiв, якi весь час запевняли - острiв український. Волею-неволею, прем'єр пiддає сумнiву дiї свого безпосереднього шефа - президента Росiї. Адже в сiчнi цього року Володимир Путiн поставив свiй пiдпис пiд договором про делiмiтацiю кордону, i в ньому чiтко визначено все, що стосується суходолу. Втiм, суперечки мiж росiйськими чиновниками Київ не цiкавлять. Українська позицiя незмiнна - Тузла належить нам, кордон iснує i на картах, i в реальностi, а дискусiй з питань, якi для нас є вирiшеними, вести не збираємося.

Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України: "Наша позиция - я ее изложил - мы считаем, что остров - неотъемлемая часть украинской территории, и действия украинской стороны были спровоцированы односторонним решением администрации Краснодарского края. Мы действовали в рамках законов и Конституции".

Конституцiєю українцi керуватимуться i у питаннi розподiлу Азовського моря. У договорi про делiмiтацiю кордону Київ i Москва визнали Азов внутрiшнiм морем. А от як дiлити його мiж собою - партнери поки не домовилися.

Михайло Касьянов, голова уряду Росiйської Федерацiї: "Мы предлагаем границ не проводить по воде, провести по дну. Делим дно, вода общая".

Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України: "Конституция Украины гласит: территория Украины проходит по водной поверхности".

Залишається шукати компромiсу - а це вже справа дипломатiв двох країн. За оптимiстичними прогнозами Михайла Касьянова, на це знадобиться кiлька мiсяцiв. I Росiя, i Україна начебто не проти пiдписання кiлькох окремих угод, що регулюватимуть судноплавство та риболовство в азовськiй акваторiї. На першому особливо наполягає Москва - адже привиди натовських кораблiв на рейдi Таганрога переслiдують не лише депутатiв Держдуми - хай навiть цi кораблi фiзично не можуть пройти через Керченську протоку.

А що робити далi з горезвiсною гiдротехнiчною спорудою мiж Таманню i Тузлою - вирiшуватимуть росiйськi та українськi екологи. Прем'єри доручили їм провести експертизу на предмет доцiльностi добудови дамби. Втiм, знайти спiльну мову науковцям буде не простiше, анiж дипломатам.

Сергій Поляков, міністр охорони навколишнього природного середовища України: "Будемо проводити екологічну експертизу, а те що наслідки будуть негативні ми впевнені. Тому що є висновки Інституту південних морів. Ми будемо мати наслідки в біологічній і наслідки в гідрологічний сфері".

Ясна рiч, на Таманському березi - та й на берегах Москви-рiки - вважають iнакше. Росiйський прем'єр навiть натякнув українцям, що варто було б доплатити росiянам за спорудження дамби.
 
Михайло Касьянов, голова уряду Росiйської Федерацiї: "Мы исходим из того, что это наше общее море, и экология - наша общая забота. Проект должен финансироваться из 2 бюджетов, а у нас все финансирует Краснодарский край".

Цими словами Михайловi Касьянову вдається нарештi розрядити атмосферу. I українськi, i росiйськi журналiсти щиро смiються. Мовляв, непогано все ж таки прем'єр вмiє жартувати.

Україна та Росiя продовжують тузлитися. Але тепер цей процес вiдбувається не в Керченськiй протоцi, а в урядових кабiнетах Києва та Москви. Щоправда, переговори обiцяють бути складними. Адже компромiсiв без поступок не буває. А поступатися нацiональними iнтересами нi Росiя, нi Україна не поспiшають.