За номерами на снарядах слідчі з'ясують, які російські військові частини обстрілювали Харків і хто віддавав злочинні накази бомбити житлові квартали та мирних людей. 

У Херсонській області - за даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової - залишається близько півмільйона людей. До початку повномасштабного вторгнення росії було вдвічі більше. І люди не полишають намірів виїхати з територій, де окупанти намагаються встановити свої порядки.  

Окупанти використовують заборонені касетні боєприпаси та системи реактивного залпового вогню. 

Окупанти вимагають, щоби провайдер під'єднався до кримської мережі. Рашисти коять і інші злочини: обстрілюють фосфорними снарядами села, ведуть вогонь по людях, які намагаються виїхати, схиляють мобілізуватися в'язнів у СІЗО. 

Щойно росіяни наводять понтон і пускають ним техніку та живу силу, українська артилерія розносить і техніку, і живу силу, і понтон. І якщо рахунок у Чорнобаївці уже 19:0, то на Луганщині поки 4:0.  

Цього разу ворог завдав ракетних ударів по житловому масиву, господарським приміщенням, автомобілях та об'єктах цивільної інфраструктури. 

У звільненому селі Рубіжне люди зі сльозами зустрічають своїх визволителів. 

Ситуація там схожа на ситуацію у Маріуполі. Це місто - неокуповане. Але його теж російські терористи намагаються заблокувати. Гуманітарна ситуація там - критична. У Сєвєродонецьку немає ані води, ані газу, ані їжі. 

За добу лише авіаударів завод зазнав понад 30! Та наші захисники не здаються - і тримають оборону. Як не здаються й 100 тисяч маріупольців, які досі перебувають у місті.  

Ось такий подарунок отримали господарі одного з приватних будинків на околиці Миколаєва. Ворожа ракета потрапила в дім і все там потрощила. 

Бомбардування, воєнні злочини і тотальне знищення українців та України. Ось - що приніс нам руський мір. На окупованих територіях рашисти не припиняють терористичної діяльності. Вони катують викрадених людей і навіть не приховують цього!  

Часто у польових умовах, на межі людських можливостей, вони рятують життя нашим солдатам. Як працюють українські військові медики бачив Руслан Смєщук. 

Напередодні противник вчетверте завдав ракетного удару по цій вже пошкодженій переправі. А раніше, в ніч на вівторок, російські війська атакували ракетами околиці самої Одеси.  

Вздовж лінії фронту там цілодобово не припиняються обстріли. Окупанти гатять й по службам екстреного реагування, щоб ті не надавали допомогу мирному населенню. 

Вартість літака оцінюють в 40 мільйонів доларів. Український воїн зробив вдалий постріл із радянського ракетного комплексу "Ігла". І так армійцю вдалося врятувати 25 людей екіпажу. 

Полум'я наближається до сіл, а росіяни не дають рятувальникам його загасити. Тому що "зайняті" іншим - вони вдираються до приміщень селищних рад, викрадають людей та обстрілюють ракетами окуповану Голу Пристань. 

Російські загарбники і надалі силоміць упроторюють українців, які хочуть виїхати з тимчасово окупованих територій, до фільтраційних таборів. Таких Росія вже створила десятки - як на Донбасі, так і на території федерації. 

Закіптявлена п'ятиповерхівка навпроти залізничного вокзалу Тростянця стала одним зі страшних символів окупації мальовничого міста. Вона була мовчазним свідком, як цілий місяць з цієї площі гатили з важкої артилерії, як до будівлі станції тягнули катувати містян. 

Всі сили "друга армія світу" кинула на Луганщину та Донеччину, окупанти навіть залучили до бою іноземних найманців, сподіваючись захопити весь Донбас та отримати сухопутний коридор до Криму. 

Взяти місто до 9 травня - сакральної для путіністів дати - стало їхньою нав'язливою ідеєю. Але скалічене, поруйноване, як у 41-му, місто - тримається... 

Наша наступна історія про Ельвіру Борц. Двічі евакуйовану з Маріуполя жінку. Спершу, ще дитиною, вона тікала з міста від нацистів, зараз - від рашистів. 

Зараз на Донбасі під постійними обстрілам працює Руслан Смєщук. 

На станції техобслуговування в Богородчанах кипить робота. Автомеханіки та слюсарі "чаклують" над стареньким уазиком. Розповідають: його на ремонт віддали військові. 

Прем'єра "Катерини" мала відбутися 27 березня. Але почалася війна, театр скасував вистави. Частина акторів записалася у тероборону, інші почали виступати з виїзними концертами. 

Благодійна виставка триватиме кілька днів. В майбутньому організатори планують зробити захід щотижневим. Кажуть, такі зустрічі потрібні не лише відвідувачам, а й самим митцям. 

Понад два місяці щодня дівчата зустрічаються на ось цій кухні. Без вихідних з дев'ятої ранку і до 13 години дня - готують майже 150 порцій їжі.