Чи варто розширювати житлову площу, ризикуючи втратити квартиру? [ Редагувати ]
У вiвторок в одному з під'їздів будинку #37 на вулицi Великiй Василькiвськiй у Києвi обвалилися фасад та плити перекриття 3 й 4 поверхiв. А вже наступного дня прокуратура Печерського району порушила кримiнальну справу за фактом службового недбальства пiд час реконструкцiї будiвлi. Щоправда подiбних справ може виникнути набагато бiльше. I не лише у столицi. Бо самовiльне перепланування квартир - стало мало не правилом гарного тону.
Попри неймовiрну загазованiсть люди витрачають величезнi грошi, аби їхнi вiкна, а ще краще балкон, виходив на Хрещатик, Андрiївський узвiз або ж Софiйський майдан. Щоправда, вiльних мiсць у центрi практично немає, тому простiше надбудувати старi будiвлi. На сьогоднi це писк моди. Надбудовують, майже незважаючи на архiтектурну цiннiсть i не переймаючись дотриманням стилю.
Руслан Кухаренко, керiвник головного управлiння охорони пам'яток Києва: "З пам'ятками не можна поводитися як iз звичайними об'єктами не можна їх реконструювати. Повиннi бути органiзацiї, яка мають лiцензiї на роботу з пам'ятками iсторiї та архiтектури".
Експертизи щодо причин обвалу фасадної стiни в будинку 37 поки що немає. Є лише припущення. Магазин на першому поверсi заглибився на два поверхи вниз, стiльки ж було надбудовано зверху.
Лариса Скорик, архiтектор: "Нi на яку голову не налазить, аби будинок 1917 року насмiлитися надбудувати 2 поверхами. Це 50% його ваги, навантажень".
У столичного керiвництва дещо iнша версiя. Мер Києва Олександр Омельченко впевнений, що вiдповiдати, а вiдтак компенсовувати збитки, має державна компанiя ''Укргазвидобування'', котрiй, за його iнформацiєю, належить елiтний будинок i яка нібито без належного дозволу переобладнала другий поверх пiд готель
Олександр Омельченко, мiський голова Києва: "Цей будинок є приватною власнiстю ''Укрнафтодобича''. Це не власнiсть держави, міста. I повну вiдповiдальнiсть за те, що робиться у будинку несуть виконавцi. Так само як в органiзмi не можна видалити нирку, то в будинку неможливо видалити несучi конструкції".
Компанiя винною бути не хоче. Керiвництво ''Укргазвидобування'' запевняє, що iз 35 квартир їм належить лише 3, якраз на другому поверсi. А ремонт робили лише косметичний. Життєво важливих органiв будинку не чiпали. Нiяких басейнiв у квартирах не було - лише стандартний набiр: ванна, душ - але й вiн iз холодною водою.
Богдан Малярчук, заступник генерального директора ДК ''Укргазвидобування'': "Нам належить 3 квартири на 2 поверсi. До 3 поверху ми нiякого вiдношення не маємо. Немає у нас готелю".
Не варто забувати, що за кiлькасот метрiв вiд зруйнованого будинку - величезний пiдземний торговельний центр. Його урочИсто вiдкрили торiк, а цього тижня термiново ремонтували - вийшов з ладу водопровiд i в двох мiсцях утворилися провали. А ще є метро. Мешканцi кажуть, що могли складати розклад руху поїздiв, навiть не виходячи з квартири.
Богдан Малярчук, заступник генерального директора ДК ''Укргазвидобування'': "Менi довелося там проживати i я вiдчував рух поїзду. Його вiдчувається дуже сильно".
Юлiя Кравець, мешканка будинку N37, Велика Василькiвська: "Вот, например, летом в нашей арке провалился асфальт. Его заделали. Дом пошел вниз. Там метро. А еще и подвал от магазина два этажа вниз. Все это и дало такой результат".
Дослiджень щодо впливу пiдземки на будови на поверхнi нiхто не проводив. Знову ж таки є лише припущення. Як i те, чи виннi метробудiвцi в тому, що пiдземнi води затоплюють пiдвали сусiднiх будинкiв. Iз цим стикалися мешканцi Подолу i навiть Хрещатика. Стоїть вода i в пiдвалi Науково-дослiдного iнституту травматологiї та ортопедiї, що на Воровського. Через це фундамент осiдає катастрофiчними темпами, пiдлога прогинається, стiни трiщать щодня. Багатоповерхiвка тягне за собою i будинок барона Штенгеля 19 столiття, до якого прибудована. А це знову ж таки пам'ятка архiтектури
Ольга Садикова, заступниця директора НДI травматологiї: "Нитеобразные они были. Здесь я не была 2- месяца".
-За это время увеличились?
- Да за короткое время увеличились. Даже невооруженным глазом видно.
Олександр Найдьонов, лiкар НДI травматологiї: "Мы можем говорить о том, что каждый день, когда приходим в институт, мы боимся за свою жизнь. Но спокойны в том плане, что на рабочем месте нам могут оказать помощь".
Медперсонал старанно залiплює трiщини, а санепiдемстанцiя закриває очi. Iнакше на вулицю доведеться виселити понад 200 пацiєнтiв стацiонару. А щороку сюди приїжджає 70 тисяч людей. Хоча треба небагато. Добудувати новий корпус. Аварiйних будинкiв у столицi є чимало. Управлiння з питань надзвичайних ситуацій Києва нарахувало щонайменше 60 споруд. Одразу пiсля iнциденту на Великiй Василькiвськiй прийшли перевiрити, чи не впав будинок 52, що на Дмитрiвськiй. I вкотре пообiцяли вiдселити. Який вiк споруди - невiдомо, але судячи з напису на дверях, вони тут стоять рiвно сто рокiв. I схоже, стiльки ж не ремонтували будинку.
Клавдiя Рокита, мешканка будинку N52, Дмитрiвська: "Аварийный очень. У нас на первом я сама цементировала пол. Могла упасть. Очень опасно жить. 3 этаж может рухнуть, и мы можем погибнуть все".
У Києвi є власна Пiзанська вежа. Це будинок 21 по вулицi Ярославiв Вал. Вiн нахилився приблизно на 10 градусiв. Це дуже добре видно, якщо поглянути на сусiднi споруди. Втiм, не зважаючи на це, поруч почали будiвництво нової багатоповерхiвки.
Це теж iсторична частина мiста. Тут заборонено будувати вище семи поверхiв. Наприклад, у Римi, Вiднi та Вашингтонi цей лiмiт не перевищує шести, а у Празі - 5-ти. I все ж у Києвi зводять. Є закони та постанови, якi регламентують норми мiстобудування. Визначено охороннi зони, де є обмеження за висотою, є заповiднi, де взагалi заборонено бодай щось споруджувати. Але, за словами, усi цi норми легко обiйти.
Лариса Скорик, архітектор: "Приходитть замовник на погодження i каже, що я хочу збудувати будинок 11 поверхiв. Йому укажуть нi - лише 7. Тодi починається торгiвля. За кожен поверх над цим - гроші. Я пережила чимало моментів, коли вiд замовника просто вимагають хабарi".
Лариса Скорик сумнiвається в об'єктивності висновкiв щодо iнциденту на Великiй Василькiвськiй. Оскiльки до спецкомiсiї входять представники управлiнь, котрi i видавали дозволи на реконструкцiю будинку # 37. Згiдно з законами, якщо завданi збитки перевищують 16 тисяч гривень, то посадовець, що видав липовий дозвiл, або провiв iз закритими очима експертизу, може отримати кiлька рокiв в'язниці. Тепер київськi чиновники запевняють, що будинок, у якому впав фасад, уже не має нiякої архiтектурної та iсторичної цiнностi. Тобто вини Управлiння охорони пам'яток Києва в цьому немає. Але без дозволу цiєї структури провести реконструкцiю у центрi столицi неможливо.