Чи стане Польща членом ЄС? [ Редагувати ]

Для деяких українцiв мрiя жити в Європi може здiйснитися вже наступного року. Принаймнi тих, що мешкають у країнах - кандидатах на вступ до Європейського Союзу. Цього вiкенду своє ставлення щодо приєднання до ЄС мають висловити поляки. Протягом суботи на виборчi дiльницi прийшли лише 17 з половиною вiдсоткiв виборцiв. I серед найактивнiших, очевидно, були й польськi українцi.

Трохи менше 2 рокiв Петро Кащак вже не бiдує. Має велике господарство: 2 хатини - одну, кращу для туристiв, iншу для себе. 15 корiвок, ставок з фореллю i пасiку. У селi Ждиня - в самому серцi польських Карпат його називають справжнiм Газдою. Та Петро каже, що вiн перш за все українець. I не просто українець, а лемко. Гоноровий, щирий та завзятий.

Штефан Гладик, голова об'єднання лемкiв: "Лемки то така етнiчна група, але з дуже своєрiдним характером. Це просто люди гiр, мають свою гордiсть, свої проблеми... "

Великий бiгборд, що закликає полякiв зробити вибiр на користь Європейського Союзу - Унiї Європейськей - вже 2 мiсяцi прикрашає центральну вулицю села Ждиня. Та переважна бiльшiсть у селi українцi, лемки. Вони кажуть, що їх вже не треба переконувати. Iнша справа - польськi селяни. Їхня шинка вже зараз майже не знаходить свого покупця. I навряд чи з вiдкриттям захiдних ринкiв ситуацiя змiниться на краще.

Зовсiм недавно бiля сорока процентiв жили в селах. Але з кожним роком все більше молодих людей шукають роботи у мiстах. Навряд чи тi, хто залишиться, звикнуть до капiталiзму у чистому виглядi. До того ж, чекати субсидiй вiд Євросоюзу доведеться ще довго. Вiдтак майже 2 мiльйони полякiв можуть залишитися безробiтними та безземельними.
 
Господарство Петра Кащака в євростандарт не вписується. До кiнця року йому кiлька свиней доведеться продати, навiть якщо цiна за кiлограм буде не бiльше трьох злотих, тобто двох гривень. До того ж, за тими ж нормами ЄС, на одну корову має припадати гектар землi. Таких угiдь у Кащака немає. Та й загалом у Польщi середнiй маєток селянина менше 8 гектарiв. Землю доводиться орендувати.

Знайти роботу в iнших галузях навряд чи вдасться. ЄС вже запровадив жорсткi квоти для польської промисловостi. Скорочень чекають на вугiльних шахтах, металургiйних комбiнатах та судоверфах. Хоча й зараз рiвень безробiття в Польщi - 18 вiдсоткiв. Але мiсцевi українцi - оптимiсти.

Мирон Кертичак, голова об'єднання українцiв у Польщi: "Я думаю, що вже бiльше вiдстале сiльське господарство, яке є у Польщi в порiвняннi з iншими країнами Європи, бути не може. I треба рiшучих змiн, системних, якi доведуть до того, що буде шанс розвитку i перехiд на новi механiзми".

Багато хто з полякiв побоюються, що заможнi західноєвропейські сусiди будуть мати їх за бiдних родичiв. Поляки не зовсiм певнi, що зможуть бути конкурентноспроможними. Навiть пiсля падiння комунiстичного режиму, пiвтора десятки рокiв потому, частина полякiв все ще мають серйознi сумнiви у європейському майбутньому своєї країни. Довелося навiть римському понтифiковi звертатися до своїх спiввiтчизникiв iз закликом прийти на референдум, щоб сказати: "Так, єстем еуропейцем"