У Вінниці попрощалися 21-річним захисником "Азовсталі" Назарієм Гринцевичем [ Редагувати ]
У Вінниці попрощалися з одним з наймолодших оборонців "Азовсталі" Назарієм Гринцевичем. Початок великої війни він зустрів у Маріуполі. Далі були - оборона "Азовсталі" й полон. Після обміну та реабілітації - знову повернувся в армію. Під час боїв у Серебрянському лісництві Назарій загинув. Йому був 21 рік. Репортаж із Вінниці.
Сотні людей із квітами живим коридором зустрічають молодого й відважного воїна... Йому було - 21. Позивний "Грінка". Захисник Азовсталі повертається додому на щиті.
В мене чоловік теж на службі, і брат…. І я розумію біль материнський. Боляче, що такі молоді люди, на жаль, залишають нашу країну. Хоч могли б принести багато користі для нашої Батьківщини. Тому я вийшла. І сьогодні хочу вшанувати його пам'ять….
Назарія Гринцевича знала вся Україна. На початку великої війни він разом із побратимами боронив "Азовсталь". Був парамедиком. Під ударами ворожих бомб хлопець, буквально, з того світу, витягав українських захисників. Разом із оборонцями Маріуполя потрапив у російський полон. Там пробув 4 місяці.
Назарій Гринцевич:
Я боюсь померти, реально вам сказати. Але мені страшніше розуміти, якби я там не воював і не воювали мої побратими - ця нечисть пришла б, напевне, до моєї сім'ї й в інші мирні міста.
А це вже кадри після обміну. Назарій не втратив звитяги й не зміг зостатися осторонь. Тож після реабілітації повернувся до рідної бригади. Спершу - як інструктор.
- Грінко, скажи, що тобі в житті ніколи не було страшно? - Кожен бой - це страшно… Хто не боїться - той або дурак, або просто шукає смерті…
Згодом повернувся і на бойові позиції.
Він скандував: Україно, свята мати Героїв! Та постійно згадував про полонених. Просив матерів вірити, чекати, та молитися. Після швидкої реабілітації, повернувшись до війська, разом із побратимами почав створення підрозділу "Контакт 12" та відбір кращих у свій підрозділ.
Загинув "Грінка" 6 травня у бою на Луганщині.
Охочих проститися із Героєм ледь вмістив стадіон. Рідні, друзі та побратими. Зі смолоскипами та улюбленим гаслом Назарія, яке за ці кілька років стало крилатим. Його скандують з трибуни:
Слухайтесь мами, їжте кашу, любіть Україну! Слухайтесь мами, їжте кашу, любіть Україну!
"Грінка", кажуть побратими, був прикладом для багатьох.
Павло, товариш загиблого:
Як мінімум, слова Маріуполь і полон уже багато чого говорять. І те, що він не списався, а повернувся у стрій - це теж дуже великий подвиг. І те, що він продовжував свою боротьбу до кінця. До самого свого кінця. Людина, ви знаєте, от на нього дивишся, він якби випромінював оцей позитив і світло. Дуже любив свою дівчину, маму, сім'ю, побратимів. Максимально світла та добра людина!
Поховали Героя на алеї Слави Сабарівського кладовища.
