Скарб віком дві з половиною тисячі років знайшли у Чернівецькій області [ Редагувати ]
![Скарб віком дві з половиною тисячі років знайшли у Чернівецькій області](/media/upload/news/2007/10/26/740x415/468820_3.jpg)
Знайти скарб - ще не означає розбагатіти. Залізяччя, що віками лежало на вашому городі, може мати цінність для істориків, але не для вас. Безцінність майбутніх знахідок не зупиняє тих, хто мріє знайти історичні артефакти.
Чернівецька область, село Коровій. 16 жовтня власник цього будинку знайшов на городі скарб, якому дві з половиною тисячі років. Від знахідки не залишилось навіть фотографії. Однак про Григорія Ребчука обіцяють написати в підручниках історії.
Григорій Ребчук, знайшов скарб на своєму городі: "Дивлюсь якась залізяка, ковирнув - зеленого кольору, обрадувався, думав, золото, но не то..."
Ми попросили Григорія показати місце, де був скарб. Хазяїн їде до своєї ділянки на мотоциклі. У Коровії на такому транспорті в дощ ризикує пересуватися лише він. Чоловік розповідає, що скарб знайшов випадково - коли підгортав бульбу. Після того, як зібрали врожай, в землі копирсалися археологи. Для того, щоб перевірити чи нічого після них не залишилось "Чергова камера" використовує металошукач.
Григорій Ребчук, знайшов скарб на своєму городі: "Оце весь район поісков, отут усе було сконцентровано. Це оказується було в якійсь сумці закопано, як я знаю тут ніяких людей не було. ... і хтось тут заховав і воно вже в процесі оранки почало розтягуватись".
"Скарб - це 35 предметів із бронзи і одна заготовка, схожа на срібло" - розповідає директор Центру археологічних досліджень в Чернівцях Сергій Пивоваров. За його словами, цей скарб унікальний - він засвідчує початок бронзового періоду, а з ним і зародження криміналу.
Сергій Пивоваров, директор Буковинського центру археологічних досліджень: "Саме в бронзовий період ми можемо говорити про появу професійних убивць. З'являються чекани, бойові сокири-молоти. Війна з бронзового віку стає повсякденним заняттям".
Тепер ці знаряддя навряд можна використати для бойових дій, однак вони можуть стати причиною конфліктів. За законом України все, що знаходиться в землі - належить державі. Людині, яка знайшла скарб повинні виплатити 25% від його вартості. Про те, що за скарб можна розраховувати на винагороду Григорій Ребчук не знає. Після розкопок крім ям невеликого діаметру, він нічого не отримав. Ми вирішили з'ясувати справжню ціну знайдених предметів в одного з чернівецьких археологів, що побував на місці розкопок.
Олег Шманько, археолог, член організації "Охорона археологічних пам'яток": "Коли людині, ми ж не будемо говорити неправду, коли річ справді цінна в археологічному плані, то в людей само собою починається такий скарбний інстинкт. Думають про те, шо вони отримають якісь величезні гроші і не хочуть віддавати ці знахідки".
Справжню ціну речам, датованим бронзовим періодом, представник "Охоронної археологічної служби Чернівців" Олег Шманько не назвав. Аргументуючи це тим, що державні структури можуть оцінити лише культурну та історичну цінність. У грошах такі артефакти вимірюють лише чорні археологи. Можливо, аби вберегти скарб від них, знахідку досі тримають в сейфі.
Сергій Пивоваров, директор Буковинського центру археологічних досліджень: "В музеї, де експозиція археологічна повністю знищена, вже років 15 тому назад, він просто потрапить в запасники і буде там зберігатися. Навіть нам буде доступ до нього утрудненим, тому поки що ми будемо тримати його у нас, вивчати".
Сергій Пивоваров займається археологією вже 16 років. Він пам'ятає про найцінніші знахідки чернівецької землі. Наприклад, ось цей перстень Рюриковича свідчить, що землі Буковини в першій половині вісімнадцятого століття були заселені русичами. Пан Пивоваров розповідає, що є скарби, які історичної цінності не мають зовсім, хоча коштують десятки тисяч доларів. Він згадав про монети Миколи ІІ, які були знайдені у самому центрі міста, на вулиці Руській в 2005 році.
Сергій Пивоваров, директор Буковинського центру археологічних досліджень: "Дізналися, шо це золоті монети, це місце перетворилося в клондайк. Це було напередодні нового року і дорослі і малі, і навіть такі песики кинулися шукати ці скарби. Перевертали переривали, по нашим підрахункам знайшли близька 200 монет".
Скарб привезли на Руську з сусідньої вулиці разом з землею. З місця, де колись стояли старі румунські будинки. Археологи припускають, що скарб заховав румунський офіцер. Судячи з кількості - 200 золотих монет - це конфіскат чи хабар. Побачити монети нам так і не довелось. На кафедру археології не потрапив жодний золотий червінець.
Ми теж вирішили пошукати російських монет неподалік вулиці Руської. Нам стало відомо, що на цьому пустирі колись пролягала дорога. Ми почали копати. Минуло близько двох годин. Нарешті у вологій землі ми знаходимо щось дуже схоже на монету. Мідь. Символіка Петра першого. Тисяча сімсот дев'яносто восьмий рік. Вартість такого скарбу - 3-4 гривні.
У Чернівцях розкопками займаються навіть діти. Учням ось цієї школи дозволено копати під наглядом керівника археологічного гуртка. Разом з ним і представником організації охорони археологічних пам'яток ми вирушаємо на ще одне місце розкопок давньоруського міста. Однак копати нам заважають негода.
Олег Шманько, археолог, член організації "Охорона археологічних пам'яток": "На жаль вже котрий день йде дощ, добратися ми туди не можемо, але загальний вигляд ми зможемо побачити".
Про це місце ніхто не знає. Археологи його старанно приховують. Адже інакше захистити територію від чорних археологів - неможливо. За статистикою, 80 % скарбів викопують саме вони. Після цього історичну картину відновити неможливо. Олег розповідає про один із випадків затримання нечесних конкурентів археологів.
Олег Шманько, археолог, член організації "Охорона археологічних пам'яток": "Було здійснено фотофіксацію їхнього транспорту. Матеріали були передані у прокуратуру, але у зв'язку з тим, шо не було знайдено складу злочину, справа була закрита. Ці люди просто сказали, шо вони шукали на древньоруському городищі обручальне кільце, яке вони до цього загубили. Немає чіткого регулювання цієї проблеми, тому, як правило, ці археологи залишаються безкарними".
Згідно зі статтею 17 Закону "Про охорону культурної спадщини", усі пам'ятки археології, що знаходяться в землі, є державною власністю. За несанкціоновані розкопки можна отримати від двох до восьми років позбавлення волі. За даними МВС, за останні три роки зареєстровано 106 випадків несанкціонованих розкопок. Але жодної особи до відповідальності не притягнуто.
Олег Шманько, член організації "Охорона археологічних пам'яток": "За останні 15 - 16 років, відколи Україна незалежна мені не відомо, я не знаю жодного факту, коли людину, яка займалася чорною археологією покарали, мені не відомі такі факти".
За словами самих чорних археологів, довести їх причетність до незаконних розкопок історичних знахідок - завдання не з легких. У будь-який момент викопане добро можна витрусити з кишені. А наявність металошукача не є доказом порушення закону.