50 лет назад зрители впервые увидели картину "За двумя зайцами" [ Редагувати ]

"Ваша папіроска шкварчить", "баришня уже лягли і просять" - рівно півстоліття тому ці крилаті фрази глядачі почули вперше. Комедію "За двома зайцями" у 60-тих подивились більше 20-ти мільйонів людей. Та й сьогодні багато хто може назвати її улюбленою. Наш кореспондент Тетяна Іванченко відшукала перший, україномовний варіант цієї легендарної стрічки.

На кадрах першого варіанта стрічки Голохвастов, Проня та інші мешканці Подолу - чорно-білі та україномовні. 8 бобін трьохсотметрової плівки закарбували історію, яку давно вже глядачі розібрали на цитати.

До цього часу на кіностудії Довженка зберігають афіші. Вони запрошували кіноманів на прем'єру 50 років тому. Є і камера, якою знімали фільм.

Це зараз "Дружба" раритет. А у шістдесятих на теренах Союзу була камерою вищого пілотажу. Щоправда, операторові треба було добре попотіти - вага її перевищувала півцентнера. Але в умілих руках камера творила шедеври.

Парадна форма Голохвастова зберігається і нині. Вбрання героїв не загубилося навіть серед тисяч чепчиків, жилеток і сорочок.

Борис Олександрович пам'ятає не тільки одяг, а і деталі зйомок. Для нього стрічка стала особливою.

Борис Шиленко, актор фільму:

- Вона дала мені путівку в життя, це була академія для мене взагалі, бо Іванов хороша людина,у нього було чому поучитися,

У картині - ні пафосу, ні дорогих декорацій. Лише український колорит та майстерність акторів.

Тетяна Іванченко, кореспондент:

- Майже увесь фільм був знятий у старій частині міста, на Подолі. саме тут герої живуть, закохуються, вдягаються по-модньому і йдуть до вінця.

Режисера і більшості артистів уже немає серед живих, але на екрані вони, як і півстоліття тому: сваряться, миряться і змушують глядача усміхатися.

Тетяна Іванченко, Андрій Машляковський, "Новини", телеканал "Інтер".