"Океанаріум" підводних човнів Севастополя [ Редагувати ]

Безперечно, кожен шукає екзотику по-своєму - хтось, так би мовити, у тридесятому царствi, хтось - на днi моря. До речi, щодо останнього - виявляється, дещо може запропонувати й Україна. Бо вона володiє, попри усталене уявлення, далеко не єдиним пiдводним човном "Запорiжжя".

Збройнi сили України мають унiкальну пiдводну технiку. Унiкальнiсть пiдводного човна "Запорiжжя" в тому, що такий апарат нiхто бiльше не використовує. Крiм того, вiн i досi не занурюється, а плаває лише з доку в док.

Не менш унiкальнi пiдводнi апарати вiйськової частини, що в Севастополi. Їх також лишилися одиницi. Але, на вiдмiну вiд "Запорiжжя", наприклад, "Лангуст", справно працює пiд водою. Щоправда завдання в нього не вiйськовi, а науковi. Члени команди кажуть - роботи вистачає.

Пiдводнi апарати "Лангуст" та РИФ - власнiсть вiйськової частини А 1845, бiльш вiдомої як науково-дослiдний центр "Державний океанарiум". "Лангуст" i РИФ - це все, що залишилося вiд Севастопольського експериментального конструкторського бюро пiдводних дослiджень. Iз часом бюро пiшло на дно, а технiку сплавили на брухт. Щоправда, дещо з цього брухту за кордоном плаває й досi. Те, що не встигли сплавити, керiвник "Океанарiуму" Володимир Кулагiн забрав до себе.

Iгор Аврашов, капiтан пiдводного апарата "Лангуст": "Суда и аппараты оказались за границей, в металлоломе, где угодно. А несколько лет назад командование "Океанариума" попыталось спасти технику, потому что она находилась если не на гране металлолома, то, по крайней мере, люди ушли, и техника стояла".

Iгор Аврашов керує "Лангустом" iз дня його народження, 17 рокiв. До нього ставиться як до дитини. Ображається, коли апарат називають металобрухтом. Через це капiтан мало не вiдмовився вiд інтерв'ю. А з керiвником "Океанарiуму" Кулагiним поспiлкуватися так i не вдалося. Iгор Аврашов каже, що нi "Лангуст", нi РИФ жодного разу не пiдводили. Саме вони обстежували знайдений у Балаклавi човен 18-го столiття, та лiтак часiв Другої свiтової.

Iгор Аврашов, капiтан пiдводного апарата "Лангуст": "Если б он нас подвел, мы бы с вами не разговаривали. Помарки могут быть, но ошибок нет. Техника надежная".

Якраз "Лангуста" команда готувала до виходу в море, ставили акумулятори. Аврашов час вiд часу вiдволiкався, аби допомогти. Досвiду в нього найбiльше: понад три тисячi годин роботи пiд водою. Аби передати керування апаратом молодим, потрiбно, аби вони мали щонайменше 300 годин перебування пiд водою. У Романа Лiскуна - лише 40. Але при нинiшнiй завантаженостi у капiтанське крiсло вiн зможе сiсти вже в наступному роцi. Каже, що складного нiчого немає.

Роман Лiскун, член екiпажу пiдводного апарата "Лангуст": "Задачи разные. Некоторые приходится выполнять впервые - это посложнее. Те, которые выполняем - попроще".

Олеговi Донцю дещо складнiше. Вiн - капiтан без команди. Його апарат на приколi. Це "Север-2". Максимальна глибина занурення - 2 тисячi метрiв. Капiтан каже, що апарат хоч зараз готовий вийти в море. Але в "Океанарiумi" немає для "Севера" корабля-носiя та коштiв, аби перевiрити роботу механiзмiв. "Север-2" у 1993 повернувся з капiтального ремонту i з того часу не занурювався.

Олег Донець, капiтан пiдводного апарата "Север-2": "По состоянию корпуса ограничений по глубине не будет, по состоянию гидромеханизмом они работают. Необходимо провести ревизию, состыковку систем управления, и можно использовать".

Цей апарат можна використовувати i в туристичних цiлях. На його борту може помiститися 25 чоловiк. Щоправда, потрiбно дещо переобладнати та врiзати додаткову кiлькiсть iлюмiнаторiв. А РИФ i "Лангуст" туристiв взяти на борт можуть хоч тепер. Наприклад, аналог РИФа за кордоном займається не наукою, а бiзнесом.

Олег Донець, капiтан пiдводного апарата "Север-2": "Опыт использования аппаратов здесь у нас есть. В будущем , когда этот аппарат заработает, в паузах между научно-техническими работами он будет использоваться и в турбизнесе".

Iгор Аврашов, капiтан пiдводного апарата "Лангуст": "В принципе, не исключено, если не будет задач нынешних, вполне возможно, что будет турбизнес".

Подiбної технiки не має жодна країна Чорноморського регiону. В "Океанарiумi" запевняють, що вони можуть виконувати будь-якi роботи на глибинi до 500 метрiв. До пiдводних апаратiв тут ставляться з трепетом. Навiть якщо вони вiдпрацюють свiй ресурс, то навряд чи їх вiдправлять на металобрухт. Скорiше спишуть в запас i поставлять на п'єдестал. Поки що на пенсiї лише один аппарат - невеличкий "Тетiс". Мiсце в нього почесне, поряд iз головним, точнiше, командним корпусом "Океанарiуму".