Піски ворог обстрілює забороненими мінометами [ Редагувати ]
Щонайменше один мирний житель загинув у районі сіл Піски та Первомайське через артилерійський обстріл бойовиків. Злочинці з Донецького аеропорту активно використовують заборонені калібри - 120-міліметрові міномети і самохідні гаубиці. Про ситуацію в околицях Донецька - далі у сюжеті.
Селище Піски під Донецьким аеропортом. Колись найгарячіша точка зони АТО і тепер не найбільш спокійне і безпечне місце. Позиції противника тут можна побачити неозброєним оком. Головне обережно, не зачепивши численні розтяжки, підібратися ближче і залізти на перший-ліпший дах.
Однак уже за кілька хвилин наш провожатий дає команду терміново спускатися. Виявляється, нас помітили спостерігачі бойовиків. Зафіксували відблиски камерної оптики.
Раз на кілька днів - по Пісках стабільно відкривають вогонь. Днями тут був один з найщільніших ворожих артобстрілів за останній час. Десятки мін та снарядів бойовиків вдарили по майже зруйнованому до руїн селищу.
"Від нас перебувало недалеко, ми були під навісом. Нас непогано засипало осколками і після цього як стемніло почався артобстріл - це міномет був 120 і саушки були", - говорить Павло, військовослужбовець Збройних сил України.
Частина снарядів влучила по сусідньому Первомайському - на місці загинув один мирний житель.
У самих же Пісках зараз не більше десятка мирних жителів на колись велелюдне селище. Софії Антонівні їхати нікуди. Будинок її розбомбили бойовики. Тепер кочує в чужому - його господарі втекли від війни. Разом з нею живе десятеро собак - і стільки ж котів, покинутих колишніми господарями.
"Дивитися на нього як він здихає - я не можу. Я вже надивилася на людях, на собаках, на коровах. На кого я тільки не бачила. Тому я їх годую - сама не співаємо - їм дам", - говорить Софія Антонівна, жителька села Піски.
Раз на тиждень військові приносять старенькій продукти і привозять питну воду. У переораному війною селищі, без електрики та комунікацій - під постійними ворожими обстрілами - про спокійне життя й мови бути не може.