На передовій біля аеропорту Донецька країну боронить жінка [ Редагувати ]

І сьогодні ж уночі російські найманці обстріляли українські позиції поблизу Пищевика на півдні Донеччини. Минулої доби окупанти 7 разів відкривали вогонь на сході країни, жоден боєць не постраждав. Бойовики з мінометів обстрілювали Гнутове на Маріупольському напрямку.

А з гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї били неподалік Пісків та Красногорівки під Донецьком. За інформацією розвідки, двох найманців знищено, одного поранено. Наші захисники впевнено тримають оборону. На позиціях біля Донецька побував Ігор Левенок.

Передова неподалік донецького летовища. На одному з армійських "опорників" нас зустрічає вона.

"Так, я навідник АГС".

Цю жінку звати Ольга. Зізнається, ще два роки тому вона й уявити не могла, що таке АГС. Автоматичний станковий гранатомет - це серйозна зброя, з якою боєць тепер майстерно вправляється.

"Я формувальник хлібобулочних виробів четвертого розряду".

У мирному житті Ольга працювала на різних роботах. У пекарні, помічником вихователя в інтернаті, і навіть адміністратором у готелі. Та на початку 2017 пішла на фронт.

"Отут я живу, оце Комашка".

Собаку Ольга забрала з дому ще цуценям. Тепер невеличкий бліндаж ділить на двох із Комашкою. Тварина часто відчуває небезпеку. Перед ворожими обстрілами ховається в укриття.

"Вона просто буде отак-во лізти, облизуватися".

На позиції Ольга не просто солдат. Жінка - командир цього військового опорного пункту. За плечима у неї досвід боїв у Мар'їнці. В разі ворожої атаки, організовує оборону, керує вогнем у відповідь. Бойовики - в сусідній лісосмузі. І хлопці кажуть, їм тут зовсім не переливки.

"Ну нехай попробують, якщо хочуть з долею погратися".

Удома у Ольги двоє синів. Вже підлітки. Чоловік теж захищає Україну в іншому підрозділі.

"А як ви з ним бачитеся? Рідкоє Батьки мене підтримують, а діти, ну чекають", - говорить Ольга, військовослужбовець ЗСУ.

Окопи, багнюка, сирість та холод. Обстріли, постійна напруга. В таких умовах навіть міцний чоловічий організм часто не витримує. Солдати хворіють, відправляються у шпиталь. Ольга теж підхопила кашель, утім звідси - нікуди.

"Ліки є я вже не кашляю, це вже все фініш, кашель був. Ми чуємо! Я теж".

Попри все, Ольга лишається в окопах зі своїми бійцями. Єдине із чим звертається до благодійників, допомогти придбати їй навігаційний планшет для кращого коригування вогню по ворогові.

"Телефон не тягне програму, а планшет було би чудово".