Чи стане фосфорна аварія на Львівщині другим Чорнобилем? [ Редагувати ]

З часу фосфорної аварії на Львівщині минуло три місяці, а люди й досі живуть у страху. Вони бояться пити воду з криниць та їсти власну картоплю. Журналісти ЧК провели власне розслідування і встановили - фосфорні сполуки в районі аварії є чи не скрізь.

Після фосфорної аварії мешканці Ожидова, як і його земля ледь не світяться. Фосфорні сполуки  скрізь. В ґрунті, воді, сечі, навіть у крові. Коли горів фосфор, Наталя та Богдан Нестори відразу закрили плівкою криницю у дворі, і тільки нещодавно почали брати з неї воду. Чи безпечно пити її, подружжя не знає. Страшно, але іншої води немає. Ми набираємо воду з ожидівської криниці для власного аналізу. Веземо пробу в один із дослідницьких центрів столиці.

Вчений фізик Євген Кириленко на цьому графіку показує, якого хімічного елементу в речовині більше, якого менше.

Євген Кириленко, кандидат фізико-матиматичних наук: "Здесь вот видно что есть пик хлора,  рядом с хлором у нас находится пик калия, достаточно большой.  Вот у нас яко бы пик фосфора. Сразу скажу, что есть золото".

Дані графіка вчений обробляє і переносить в таблицю. Він порівнює вміст хімічних елементів в ожидівській воді з нормою.

Євген Кириленко, кандидат фізико-матиматичних наук: "Значит, по фосфору. Фосфор в воде обнаружен. Пик фосфора есть".

В Ожидові тим часом збирають городину. Так само із острахом. За кілька днів після аварії на Львівщині пішли сильні дощі. У селі їх називали кислотними. З ними люди пов'язують багатий врожай - кукурудза під три метри та капуста по 10 кілограмів. І не дарма, каже професор хімії Олесь Голуб. Коли фосфор гасили водою - чого робити не можна - отруйні пари елементу піднімались в атмосферу. А звідти  потрапили у ґрунт.

Олесь Голуб, професор хімії, еколог Національного університету ім. Шевченка: "Продукти ж згорання це фосфор оксид, який є звичайним компонентом багатьох природних об'єктів, зокрема в результаті сполучення з водою він утворює фосфатну кислоту, а фосфатна кислота - це добрива".

Землю із ожидівських городів на вміст фосфору на наше прохання перевірили в одній зі столичних лабораторій. Кілька її грамів спресували і  помістили до апарату, який вже за 10 хвилин видав інформацію про весь спектр мікроелементів.

Світлана Фус, науковий співробітник Науково-технічного центру "Віріа": "Високое содержание железа, високое содержание достаточно марганца".

Дослідження показують - фосфорних сполук у ґрунті вдвічі більше ніж треба. Але хімік Олесь Голуб заспокоює ожидівчан - це безпечно.

Олесь Голуб, професор хімії, еколог Національного університету ім. Шевченка: "Для здоров'я людини фосфатні сполуки теж не дуже шкідливі, зокрема хочу сказати, що фосфатну кислоту і деякі фосфати додають до звичайних напоїв, наприклад таких як кока-кола. І тому чекати отруєнь від фосфатної кислоти неможливо".

А тим часом аналіз води готовий. Щоб наочно  показати безпечність цієї рідини, вчений Євген Кириленко порівнює її зі зразками води села на Київщині. Різниці майже немає.

Євген Кириленко, кандидат фізико-матиматичних наук: "Жовтий - ето спектр води с ожидова и красний - ето спектр из колодца под Киевом. Вот ето фосфор. Красний и жовтий практически совпадают друг с другом. По всем признакам вода очень хорошая колодец хороший. Даже золото присутствует. 

Тож вода, як і земля в Ожидові - безпечні для здоров'я . Але люди між тим почувають себе недобре. Василь Борщ скаржиться - часом дере в горлі й печуть очі. Це наслідки впливу того отруйного фосфору, який піднімався у повітря під час пожежі. Військовий медик Василь Варус говорить - цього можна було уникнути. Людей варто було ще у перші три дні масово вивезти, або ж принаймні  роздати марлеві пов'язки. Втім професор переконаний - на здоров'я селян впливає і психогенний чинник - фосфорну аварію називали другим Чорнобилем.

Василь Варус, доктор медичних наук, професор, НДІ проблем військової медицини: "У своєму звіті ми попереджали, якщо не застосувати потужну психопрофілактичну роботу, то через два-три місяці почнеться перша хвиля проявів  так званого посттравтравматичного психогенного розладу у вигляді першу чергу депресивних, астенодепресивних і  іпохондричних синдромів".

Ожидівський художник Богдан Нестор досі не може отямитися від стресу. Ніяк не йдуть йому картини. Його дружина Наталя показує плями на лобі, які з»явилися після аварії. Подібні висипи масово простежувалися особливо у дітей, говорить медик Дмитро Зербіно. За деякий час водянки зникли. Вчений від перших днів аварії спостерігає за здоров'ям людей у зоні катастрофи. Каже, що подібних інцидентів у літературі не зустрінеш. Зараз академік Зербіно досліджує вплив фосфорної катастрофи на імунітет людини.

Дмитро Зербіно, академік, професор Львівського національного медичного університету: "Думаю, що будуть якісь прояви, но я не хочу доказувати, що наслідки будуть у всіх, не треба переоцінювати це. Я думаю, що скоріше категорія буде , ті які хворіли до того, і в яких були якісь інфекційні захворювання".

На початку року вчені матимуть попередні висновки досліджень - як фосфорна аварія вплинула на здоров'я ожидівчан. Але це у майбутньому. Зараз же люди переймаються врожаєм. Вродило як ніколи. Місцевий фермер бідкається - доведеться завести ще двійку  поросят, аби  згодувати їм картоплю. Цього року ожидівську городину ніхто не купує.