Кому вигідно годувати українців неякісним м'ясом? [ Редагувати ]

Як довго ми ще будемо їсти те, що нас змушують їсти нині? Україну атакують дешевою, іноді простроченою імпортною сировиною (яскравий приклад - днями в українські порти намагалося зайти судно-рефрижератор "Берікс", на борту якого 230 тон зіпсованого м'яса. Причому, "офіційно" цей корабель прямував із Грузії до Туреччини, але дорогою робив щонайменше 3 спроби зайти в Керч, Миколаїв та Феодосію. Нащастя, судно із зіпсованим китайським та бразильським м'ясом не прийняли). Очевидно, цей вантаж якраз і мав перетворитися на ковбаси та різні м'ясні вироби, які масово, перед закінченням "великого посту", почали скуповувати українці. І це - не єдиний приклад. Те, що перетинає наш кордон і може потрапляти в ковбаси, часом навіть і не нагадує м'ясо (це сировина з відходів - шкіра та кігті). І це ми їмо щодня. Не їли б, якби в Україні діяли держстандарти, але їх остаточне запровадження переноситься вже 4 роки. ДСТУ мали би заборонити штучні домішки та збільшити кількість натурального м'яса у продукції. Кому так невигідно, щоб українці їли "здорову ковбасу"? - розслідування Надії Павлик-Вачкової.

Великодню страву закарпатських сіл - шовдер (а це запечений кусень свинини), газди вже кілька років готують лише для себе й родичів. Продавати невигідно. Покупець бідний, а продукт виходить надто дорогий.

Усе, що показує ця жінка - соя. Її додають у ковбаси та напівфабрикати, аби здешевити продукт. Якщо замінник якісний, а технолог - вправний, ціну можна опустити і вдвічі. А покупець різниці не відчує.

Лариса Баль-Прилипко, технолог м'ясної промисловості:

- Те що ви сказали що ковбасу чи сосиски можна зробити з якогось паперу, я хочу посміхнутись і сказати всім людям, хто знає ці слова, що це не є так, тому що це дуже дорого! Чи можна зробити з 1-го килограмм 2?. Да, можна. То це 100 килограмм мясної сировини - фаршу, і 100 килограмм води.

М'ясокомбінати не приховують - у варених ковбасах вищого гатунку вода це чверть м'ясного фаршу чи, як тепер кажуть, - емульсії. У перший і другий сорти рідини додають іще більше. А м'ясо з водою та жиром з'єднують спеціальними домішками.

Лариса Баль-Прилипко, технолог м'ясної промисловості:

- 100 гривень у нас коштує 20 килограмм мяса. Скільки у нас коштує 1 килограмм мяса? 5 грн. коштує 1 килограмм мяса. А по факту…

Як зробити м'ясо із води по 5 гривень за кілограм, технолог Лариса Баль-Прилипко розповідає на своїх лекціях. Для студентів і працівників м'ясокомбінатів. Здешевлюють за рахунок соєвих ізолятів чи концентратів. Згідно із державними стандартами, так заробляти можна лише на варених ковбасах першого та другого гатунку. Вищий сорт повинні робити винятково із м'яса.

Ковбаси в Україні досі виготовляють за радянськими ГОСТами. Разом із цим виробникам дозволили розробляти ще й технічні умови для своєї продукції - фактично виготовляти ковбасу на власний смак і прикриватися самостійно розробленою рецептурою. У 2005-му чинності набули нові державні стандарти. Вони жорсткіші - мали би замінити всі попередні норми. Однак їх остаточне запровадження уже чотири роки як переноситься. Тож триває перехідний період. Однак більшість виробників ковбас нарікають - такі жорсткі вимоги недоречні через брак м'яса.

Це не звичайне господарство. Коли інші ріжуть худобу, тут збільшують поголівя. Але мясокомбінати за цим мясом чомусь в чергу не стають. Тут не годують свиней гормональними домішками і не вирощують їх на забій. Власники господарства зрозуміли - продавати потрібно молодих поросят, ціна на них стабільна та їх продають живими. А вигодовувати тварину на м'ясо практично не вигідно - ціна на продукт постійно коливається. Корів тут також колись продавали, тепер торгують лише молоком. Кажуть, українські м'ясокомбінати перестали цікавитися їхнім м'ясом, відколи з'явився дешевий імпорт.

Сава Колісник, виконавчий директор приватного сільськогосподарського підприємства:

- Дефіцит дешевого мяса! але треба звертать увагу і на товаровиробника, дати йому заробить, якихось 20-25% товаровиробник повинен заробляти, не тільки переробник. Їм зрозуміло що - їм завезти з Польщі, з Бразилії, буйволів, скоро кенгуру будуть возити і переробляти. ми ж будем їсти його…

Міністр аграрної політики Юрій Мельник - завзятий поборник того, аби ковбаси робили лише за державними нормами. Він впевнений - тільки тим, хто імпортує дешеву і не завжди якісну сировину із закордону може бути невигідне запровадження нових стандартів.

Юрій Мельник, міністр аграрної політики України:

- Це представники тих структур, які на сьогоднішній день ввозять замість яловичини тримінг, замість якісної свинини блочну свинину. Вони якраз зацікавлені в тому, щоб продукція, яку вони імпортують була включена в склад ковбасних виробів.

Що довшим буде перехідний період до нових стандартів, то більше українці переплачуватимуть за ковбасу. У цьому не раз переконувалися тут - в Укрметртестстандарті. адже багато виробників досі працюють за власними технічними умовами - виготовляють ковбаси за такими собі власними рецептами. А це означає, що під вищим гатунком споживачеві можуть продавати і виріб з м'яса та сої, якщо виробник так його задекларував.

Тетяна Шатаєва, начальник лабораторії сертифікації Укрметртестстандарту:

- Дуже часто написано, що це ковбаса вищого сорту, тобто в ній не повинно бути рослинних добавок, а коли ми тестуємо цю ковбасу у своїй лабораторії ми знаходимо там і крохмал, дуже часто буває, що соєвий білок, соєвий білок генетично модифікований.

Те, що кілограм ковбаси не може коштувати дешевше, ніж кілограм м'яса, у закарпатських баранинцях знають не гірше, ніж у будь-якому іншому українському селі. Також знають, що через дорожнечу на справжнє м'ясо попиту немає. Тож їдять його тут лише двічі на рік.

Надія Павлик-Вачкова, Марина Коваль Наталя Неділько, Володимир Самченко та Іван Єрмаков, "Подробиці тижня", Телеканал "Інтер".