Солист коллектива "Мареничи" хочет возродить былую славу [ Редагувати ]

Це тріо могло б залишитись маловідомим вокально-інструментальним ансамблем. А знаменитим воно стало завдяки випадковості. На концерті в одному з провінційних містечок несподівано зник струм і артистам довелося співати акапелло. Їхній виступ настільки сподобався глядачам, що тріо вирішили зробити самостійною естрадною одиницею. Так виникло тріо Мареничі. Пік їхньої популярності припав на кінець 70-х - початок 80-х. Але у новому тисячолітті Мареничі раптом оголосили, що гурт - припиняє своє існування. Відтоді життя усіх трьох учасників - суцільна таємниця. Підняти її завісу вдалося нашій знімальній групі, яка розшукала у Луцьку Валерія Маренича. Цим сюжетом ми починаємо серіал про зірок радянської естради.

Ера Мареничів розпочалася у 1978 році. Тоді вони з'явилися на телеекранах і практично з них не зникали. Та увесь цей час не припинялася тиха війна між ними і чиновниками від культури. Мареничі виявилися не гнучкими - не співали радянських патріотичних пісень, не грали під фонограму і не любили пропагандистських заходів. І на початку 80-х Мінкульт заборонив їм виступати за межами Волині. Знову на публіці вони з'явилися у 1994-му, гучно відсвяткувавши 20-річчя колективу.

Інна Білецька, кореспондент:

- Їм аплодували стадіони, квитки на їхні концерти були над дефіцитними, вони 31 рік працювали разом і раптом оголосили - тріо Мареничів більше не існує.

Він переконує, - їм, самодостатнім артистам, у тріо було надто тісно. Кілька компакт-дисків і афішу дбайливо розкладає на кришці фортепяно у актовій залі луцької бібліотеки. Тут він часом виступає перед діаспорою. Валерій Маренич зізнається, про нього - народного артиста - зовсім забули - і адміністратори, і чиновники.

Валерій Маренич, народний артист України:

- Адміністратори не знають - де він є, чи він працює, чи він має бажання творчі? Інформації про мене нуль, нуль інформації.

А люди, впевнений, - пам'ятають. Саме для них і заради омріяних концертів він досі тричі на день влаштовує собі репетиції.

Він каже, рушити на гастролі готовий щомиті - інструменти ж бо завжди при собі, а програма готова і ретельно відпрацьована.

Валерій Маренич, народний артист України:

- Два тижні реклами чи чотири дні - тиждень, я знаю, що буде повний зал, але ці пісні мусять десь по радіо прозвучати. Ти в силі, в здоров'ї, в формі, я нічого не боюсь - от завтра Москва-Москва, Вашингтон- Вашингтон, Печихвости поїхати? Печихвости.

Валерій Маренич не приховує, - за минулим, коли їх було троє, коли його прізвище і голос щодня лунали з екранів, він таки ностальгує. А відтак, каже, - все ще можливо.

Валерій Маренич, народний артист України:

- Все буває в житті, як то нас вчили ніколи не кажи ніколи. Може і хотів би, але треба оце провезти по Україні.

У свої 66 Валерій Маренич ні на хвилину не зупиняється, щоб перевести подих. Він постійно кудись поспішає і щоразу перевіряє дзвінки на мобільному - чи не кличуть його знову - на справжню велику сцену.

Інна Білецька, Микола Василюк, "Новини", телеканал "Інтер"