Біженці зі сходу живуть у ангарі заводу та чекають допомоги чиновників (відео) [ Редагувати ]

Півсотні тисяч вимушених переселенців зі сходу шукають притулку найчастіше на Київщині, Харківщині, Запорізькій області та Дніпропетровщині. Не всім є куди та, головне, до кого їхати. Тож люди шукають прихистку де прийдеться. Приміром, у закинутих заводських цехах, як от на Київщині, там щонайменше чотири поселення, про які чиновники навіть не підозрюють. У найбільшому - майже дві сотні мешканців, серед них багато дітей, - сплять у ангарах, готують їжу на відкритому вогні... На колишній завод людей пустила релігійна організація. А от можновладців, до розголосу у ЗМІ, доля тих, хто виїхав із смертельно-небезпечних регіонів, не надто й турбувала.

- З приватних будинків і комфортних квартир - у заводський ангар. Ось у цьому цеху, де раніше виробляли бетон, з травня живуть біженці - 182 людини.

Нині - це територія однієї з релігійних громад. Віряни прихистили вимушених переселенці. Як живуть - показує Давид

- Тут мы, короче живем и проживаем. Мы сейчас пойдем в мою комнату, и я вам покажу, где я живу.

Двоповерхові ліжка. Пронумеровані місця. Бракує світла і повітря. Аби приготувати їжу, потрібно - наколоти дров. Але біженці намагаються не скаржитися.

Ірина Дедікова, біженка з Луганська:

- Сверху ничего не сыплется, сыри нет, поверьте, вот этот быт, он сглаживается. Там, кто остался, мы тем людям не завидуем. У нас полтора месяца город бомбят не останавливаясь.

Ірина зі старенькою мамою приїхала з Луганська. Каже, й досі не вирішила питання з пенсіями. Жінки залишилися без грошей. Без копійки і Наталя Кривець з Авдіївки. Виплати на дочку-інваліда - теж не отримує.

- Нет, у нас там заморозили и не знаем, чем это закончится.

Чим завершиться і коли - не знають і соцпрацівники

Ірина Антошко, начальник служби у справах дітей Голосіївського району:

- К сожалению, мы об этом поселении не знали, мы узнали уже, когда к нам в пятницу обратились, и в пятницу-субботу я тут была.

Представники релігійної громади зізнаються - до влади по допомогу не звертались.

Олександр Вознюк, пастор:

- Нє, не зверталися. Встарні такий трошки напряжка і я не думаю, що нам могли хто-то чим-то помогти.

Чому не запропонували допомогу самі і чому з'явилися у таборі переселенців лише після приїзду журналістів - чиновники не кажуть.

Миколай Даневич, председатель Голосеевской райадминистрации:

- Ми з соціальними службами відпрацювали. взяли на контроль всіх дітей всіх дорослих і ми зараз з кожною сім'ю окремо відпрацьовуємо питання, що влаштування чи в дитсадок чи в школу і які потреби є в цих біженців.

Вадим Кадачигов, голова ради громадських ініціатив:

- Я так подозреваю, что, наверное, испугались. Сегодня здесь появилась масса социальных служб. Все сразу заинтересовались проблемами детей, инвалидов всего прочего. Ну не знают и не умеют, как с этим работать и что с этим делать.

Чиновники обіцяють - тепер допомагатимуть. Поки вирішують як - волонтери вже шукають холодильники. Шести на 200 переселенців замало.

Олена Цинтила, Олег Невядомський, телеканал "Інтер".