Луганщину від бойовиків захищає справжній Кадиров [ Редагувати ]

Одного жителя та одного військового - поранено - внаслідок обстрілу бойовиками селища Кримське - Луганської області. Гатили з великокаліберних кулеметів і 120-ти міліметрових мінометів. Після артобстрілу там зав'язався ближній бій. Докладніше - у наступному матеріалі.

Ліда Дем'янівна досі не може отямитися. Її сина поранило поблизу власного будинку.

"Чую закричав, він хрещеник мені, закричав не своїм голосом, виходжу, а він лежить, лежить і кров свищ", - говорить Надія, мешканка Кримського.

Першу допомогу чоловікові надавали сусіди, відразу ж приїхали військові. Кажуть, стріляли бойовики напевне з великокаліберного кулемета - до позицій противника звідси всього кілометр. У село прилетіло і кілька мін, саме тоді, коли люди отримували допомогу від "Червоного хреста". Після нещодавнього бою в Кримському - затишшя. Олександр вирішив використати цей час, аби почистити зброю.

"Намагалися сепари пройти, за підтримки артилерії Піхота пішла, відбили, все нормально", - говорить Олександр, військовослужбовець Національної гвардії України.

"Вони просто промацують нашу оборону, намагаються виявити слабкі місця. Тому що атака носить такий характер туди-сюди, тобто вдарили – відступили", - говорить "Утьос", військовослужбовець Національної гвардії України.

Крім розвідки боєм, до Кримського постійно підбираються ворожі ДРГ і літають безпілотники. До того ж, за словами військових, у бойовиків днями була ротація. Цим і пояснюється їхня активність.

"Це можна розцінювати як пристрілювання, одна, дві міни, але систематичності в цьому немає", - говорить Євген Герод, військовослужбовець Національної гвардії України.

"Низини є, є ущелини, яри, вони намагаються ходити, проходити вглиб наших позицій, збоку заходити, вести розвідку", - говорить "Утьос", військовослужбовець Національної гвардії України.

Усі ці хлопці вже не перший місяць на передовій. І серед них - справжній Кадиров.

"Правда не чеченець, татарин, але мама у мене українка. Були ми вже скрізь - Чорнухине, Дебальцеве і Волноваха за нами, Гірське, починали ми взагалі зі Слов'янська", - говорить Вадим Кадиров, військовослужбовець Національної гвардії України.

У Вадима Альбертовича з Хмельницької області сьогодні особливий день. Рівно рік, як він перебуває на війні. Правда, про демобілізацію, до перемоги, каже, не думає. Як і більшість хлопців.