З полону до залу суда: ветлікар з Луганська розповів про знущання [ Редагувати ]

Потрапив у полон до терористів, півроку терпів страшні тортури, а тепер змушений доводити це в суді. Така історія ветлікаря з Луганська, і вона в Україні далеко не єдина.

Річ у тім, що в законодавстві немає жодної норми, яка б захищала цивільних полонених. Ті, кому вдається вижити і втекти від бойовиків, мусять доводити, що Справді були в полоні. А там, звісна річ, довідок не дають. Про унікальну судову справу - Поліна Спасенко. 

Липень 2014. Окупований Луганськ. Того дня Олександр Грищенко йшов на роботу до обласної ветлікарні. Дорогою фотографував те, що сталося з рідним містом, коли прийшли терористи.

Як виявилося, саме камера і привернула увагу озброєних бойовиків.

"Забрали фотоапарат, сказали, що мене тільки за ці світлини варто розстріляти на місці", - розповідає Олександр Грищенко, колишній полонений.

На картці пам'яті були ось ці фото - Луганський та Київський Євромайдани. Олександр завжди пітримував Україну. Чоловіка одразу звинуватили у шпигунстві і кинули до підвалу. 

"Там були люди на милицях, там були люди з явними слідами катувань, з порізаним обличчям", - говорить Олександр Грищенко, колишній полонений.

Далі почалося найстрашніше. Терористи вимагали зізнатися, що він український шпигун. Били і катували.

"Мене змусили роздягнутися до гола. Натягнули на руки зашморги, поклали обличчям на стіл і Маніяк почав мене лупцювати відтинком пластикової труби, він взяв набір польового хірурга почав робити пропили хірургічною пилкою між пальцями лівої руки", - розповідає Олександр Грищенко, колишній полонений.

Так тривало півроку. В'язнів ховали від ОБСЄ і навіть хотіли знищити - надто багато бачили.

Увесь цей час Олександр вважався зниклим безвісти. У грудні 2014 його та інших полонених відпустили - так само несподівано, як і затримали. До Києва він добирався через територію Росії.

"Зробив рентген і виявилися численні перелами ребер, перелам грудної кістки, ще трохи лишилися шрами. Шрами від хірургічної пилки",- говорить Олександр Грищенко, колишній полонений.

На лікування травм унаслідок катувань, - жодної копійки від держави Олександр не отримав.

"Для цього потрібен статус інваліда війни. А за українським законодавством, його надають лише учасникам бойових дій і окремим категоріям цивільних".

"Кто был в плену? Те кто потерял родителя, отца или мать и остались сироты и семья утратила кормильца те еще нет, не признаны как участники войны", - розповідає Микола Козирев, голова правління громадського комітету захисту прав людини.

Що він і справді був у полоні, луганчанин змушений доводити в суді. Складність у тому, що прямих доказів у справі немає. Юристи роблять ставку на свідків. У справі їх двоє - це люди, які були в полоні разом з Олександром. Такий процес в Україні проводять уперше. 

"Правозахисники не виключають, що процес може затягнутися, з огляду на його унікальність. Та, зазначають, якщо справу вдасться виграти, це в майбутньому допоможе іншим колишнім бранцям і багатьом постраждалим від свавілля терористів.