"Моя страна" покажет судьбы тяжелобольных людей в фильме "Любовь. Надежда. Вера" [ Редагувати ]

Вони перемогли смерть. Боротьба з болем кожного дня змусила цих людей повірити у неможливе, а їхні історії можуть стати натхненням для тих, хто опустив руки. Наш кореспондент Христина Суворіна переконалася: коли ліки безсилі - життя рятують віра, надія і любов.

Останнє відео, де Іра ходить. За кілька днів - аварія, реанімація і клінічна смерть. Важка травма спинного мозку і перелом хребта. Чи буде дівчина взагалі жити? Лікарі не давали жодних надій. Хоч Іра і не запитувала: вона вже все для себе вирішила.

- Я изначально, еще в реанимации поняла, что очень хочу жить. Что сдаться никогда я не смогу.

Тільки щоб вижити, була дуже потрібна підтримка когось рідного. Але друзі кудись зникли. І мами поруч не було.

- Если даже выживу, то буду говорящей головой. Маму морально сломали.

Лікарі казали - врятувати може лише диво. І в це диво повірив лише Слава.

В'ячеслав Довгань, друг Ірини:

- Единственный выход - это брать и самим стараться.

Цю дівчину Бог створив без рук. Віру Фещук навіть називають Венера Тернопільська.

Віра Фещук:

- Діти просили іграшки, а я просила собі руки … на Миколая. Підростала, з часом понімала, що воно нічого не дасть.

Вона себе інвалідом ніколи не вважала. І завжди вірила - у неї все буде добре. Тим більше з такими ногами - Віра може все. І вишиває, і картоплю чистить, і навіть прасує. А нещодавно дівчині запропонували свої руки і серце.

Петро Омельчук, чоловік Віри:

- Коли Віра поруч, то без різниці - є сонце, чи нема сонця, зима, літо, коли ми з нею дихаємо, постійно радіємо.

Володимир втратив зір після того, як потратив під автомобіль. Раніше не міг навіть чути звук двигуна. Але сьогодні власноруч вирішив сісти за кермо.

- Могут ослепшие люди не поверить, что это реально.

Як неможливе стає можливим. Історії тих, хто переміг смерть. "Любов. Надія. Віра". Фільм з циклу "Моя країна". Сьогодні опівночі на телеканалі "Інтер".