Чорноморські баталії між політиками [ Редагувати ]

Жодних пiдстав для дострокового виведення Росiйського Чорноморського флоту з територiї України до 2017 року немає, як би його не намагалися виштовхати деякi полiтики. У цьому своїх колег останнi тижнi переконували чiльнi українськi посадовцi. Секретар РНБО Петро Порошенко - безпосередньо у Москвi, Мiнiстр закордонних справ Борис Тарасюк - у Києвi, а Мiнiстр оборони Анатолiй Гриценко - у тiй же Москвi та Криму.  Однак це  зовсiм не означає, що в Українi немає людей, яких не  хвилює,  що врештi-решт  буде пiсля 2017.

Пам'ятник загиблим кораблям - це вiзитна картка Севастополя. Але водночас i нагадування: чи може iснувати мiсто, збудоване як вiйськово-морська база, без флоту. Таке в iсторiї Севастополя траплялося. I кожного разу мешканцi мiста сприймали це як особисту трагедiю. Втiм, i зараз є люди, якi впевненi: вiдсутнiсть вiйськових кораблiв дає мiсту шанс перетворитися з отримувача дотацiй на бюджетного донора для України. Хай навiть через 12 рокiв. Розрахунки треба вести заздалегiдь, адже охочих  на кожен квадратний метр причалу Севастополя вже зараз вистачає. Iдеологи демiлiтаризацiї славетного мiста ще рокiв вiсiм тому мрiяли бачити в тутешнiх бухтах не крейсери та пiдводнi човни, а туристичнi лайнери або ж суховантажники. Нi для кого не є секретом, що орендна плата за причали, розташованi в курортнiй зонi Кримського пiвострова, значно перевищує 90 мiльйонiв доларiв. Саме таку суму отримує Україна за базування Чорноморського флоту.

Росiяни, щоправда, переконують, що Севастополь взагалi би вже не дихав, якби не Москва.

Iгор Сергеєв, мiнiстр оборони РФ: "Насколько мне известно, бюджет Севастополя на 60 процентов состоит из российского рубля".     

Українськi дипломати вважають, що це мiф, який придумала Москва, сама в нього повiрила й змусила повiрити українцiв. Вiктор Семенов як нiхто iнший обiзнаний з  проблемами Севастополя. Вiн певен: перетворити iсторичне мiсто на туристичну Мекку, яка  приноситиме мiльярднi прибутки, - цiлком реально.

Вiктор Семенов, посол з особливих доручень: "Поняття "Севастополь - це головна база Чорноморського флоту" - це поняття суто радянських часiв. Зараз для України, якщо говорити росiйською мовою, занадто "дорогое удовольствие".  Менi достовiрно вiдомо, що бюджет Севастополя, точніше частка ЧФ у формуваннi бюджету Севастополя, складала в 2004 роцi 13 вiдсоткiв.

В те, що з виведенням кораблiв Чорноморського флоту Севастополь не розвалиться, вiрять й багато iнших українських полiтикiв, та й навiть мешканцiв мiста. Але до 2017 року ще так далеко. Україна хоче виглядати порядно, i зi свого боку, як би це не било по кишенi, гiдно виконувати свої зобов'язання".  

Анатолiй Гриценко, мiнiстр оборони України: "Есть браки по любви, есть браки по рассчету. Договоренности по ЧФ можно сравнить с браком по рассчету... Брак, основанный на брачном контракте, упрощает процедурные вопросы при возникновении конфликтных ситуаций, вплоть до развода".

До розлучення ще далеко, але чи не вперше за довгi роки Україна наважилася про це заявити вголос та переглянути процедуру сплати алiментiв i їхню суму. Це стосується не лише орендної плати за причали, а й передачi в користування навiгацiйного обладнання. Основнi кримськi маяки зараз у розпорядженнi Чорноморського флоту. При цьому Україна несе повну вiдповiдальнiсть за можливi надзвичайнi подiї у своїх територiальних водах. Судовi тяганини за право власностi на маяки почалися ще за часiв президентства Леонiда Кучми, але й досi усе гiдронавiгацiйне обладнання виключно пiд контролем росiйського флоту. Втiм, це лише одне iз багатьох спiрних питань. Здається, у Москвi мiнiстри оборони України та Росiї дiйшли згоди. Принаймнi, домовилися особливо ретельно та уважно деталiзувати базовi домовленостi зразка 1997 року. Вiйськовi експерти, щоправда, кажуть, значно простiше про все домовитися заново. Було б бажання.          

Анатолiй Гриценко, мiнiстр оборони України: "Мы абсолютно в состоянии урегулировать вопросы и проведения учения, и бесконфликтно. Но процедуры должны быть оформлены, расписаны. Сейчас, к сожалению, такой ситуации нет. Поэтому в рамках комиссии "Ющенко - Путин" министры обороны будут работать в том числе и над этим".

Росiйський мiнiстр обiцяє:  непорозумiнь, що призводять до гучних заяв та полiтичних спекуляцiй, вiн не допустить. Востаннє подiбне було в березнi. Росiяни тодi пояснювали, що думали провести маневри на полiгонi, наданому їм у користування. А в Києвi це сприйняли як провокацiю. У коридорах росiйського Генштабу жартують: "Трохи запiзно зрозумiли, що зараз у хатi iнший хазяїн". 

Iгор Сергеєв, мiнiстр оборони РФ: "Ведь морская пехота на полигоне в Феодосии, который принадлежит РФ, занималась давно и исправно. И никаких проблем не возникало. Теперь, очевидно, нужно разработать порядок, кто кого о чем информирует заранее и кто принимает решение. Такого порядка сейчас не существует".

Українськi дипломати чiтко заявили, що усi проблеми треба вирiшувати зараз, бо через 12 рокiв росiйських вiйськових в Криму вже не повинно бути.     

Заяви про те, що Україна не збирається подовжувати термiн перебування росiйських кораблiв у Чорному морi, у Москвi сприймаються болiсно. Втiм, чи не вперше росiйський мiнiстр, вже з огляду на Кримськi проблеми, заговорив про побудову сучасної бази пiд Новоросiйськом. На запитання українських журналiстiв, чи встигнуть росiяни облаштувати нову вiйськову базу у Кавказькому регiонi до 2017 року, Iгор Сергеєв вiдповiв: програма розрахована на 10 рокiв, i роботи вже почалися.