Покинутый город Припять начинает разрушаться [ Редагувати ]

Пам'ять про Прип’ять. Місто, в якому до аварії на ЧАЕС, жили працівники станції, з кожним роком дедалі важче впізнати. Чиновники просять утриматися від подорожей до міста. Споруди зношені і поступово завалюються. Наші кореспонденти розшукали чоловіка, якому вдається часто бувати в Прип'яті. Його розповідь вражає.

Життя у Прип'яті завмерло 27 років тому. Валерій один із небагатьох, кому вдається побувати в рідних місцях - він працює водієм на ЧАЕС. В'їжджаючи в закинуте місто чоловік згадує, як за три тижні до трагедії став батьком.

Довгоочікувану квартиру в Прип'яті чоловік отримав незадовго до аварії. Але обжити омріяне житло так і не встиг. Зараз перебувати в Прип'яті небезпечно. Місцями сильна радіація, старі будівлі можуть завалитися будь-якої миті. Вулицями бігають дикі тварини.

З жалем дивлячись на Богом забуте місто, Валерій каже - в грудях стискає, але не так, як раніше. До такої картини звик через часті візити. Якось привозив у Прип'ять уже дорослих доньок. Розповідав їм про минуле. Відвідати місто хотіло б чимало його колишніх колег. Але потрапити туди сьогодні майже неможливо.

Сергій Ружицький, кореспондент:

- Приїхати в рідну Припять раніше мали змогу чимало чорнобильців. Їм влаштовували екскурсію в колись рідні місця. Тепер людей пускають в місто лише в поминальні дні.

Приїздити в колись рідні краї Валерій планує і надалі. Адже чиновники до цих пір не вирішили, що робити з містом-привидом.

Володимир Холоша, Голова Державного агентства з управління зоною відчуження:

- Місто залишається в тому вигляді, як воно є. Захоронювати і руйнувати - таких планів поки що немає. І це більше не з точки зору фінансової, а з моральної.

До нормального життя територія міста Прип'ять зможе повернутися хіба що за чверть мільйона років, коли повністю розпадеться плутоній.

Сергій Ружицький, Олександр Данилов, Новини, Телеканал "Інтер"