Рятувальники, комунальники, правоохоронці та волонтери реанімують визволений Лиман на Донеччині: ексклюзивний репортаж [ Редагувати ]
Рятувальники, комунальники, правоохоронці та волонтери реанімують визволений Лиман на Донеччині. Рашисти місяцями грабували і руйнували місто, а лиманців переконували - прийшли назавжди. Що розповідають містяни про окупацію? Наш воєнкор Ігор Левенок має екслюзивний репортаж із визволеного Лиману.
Перемога може виглядати спустошено… Місто Лиман. Звільнене від окупантів. Безлюдні вулиці, всипані сміттям, розтрощені та згорілі будівлі.
Перед війною населення міста становило близько двадцяти тисяч. Лиманська школа-гімназія. Тут навчалися діти з усієї округи. При закладі працював спорт-комплекс і дитсадок.
Характерно, що цей навчальний заклад було відремонтовано за підтримки уряду Японії, (табличка) ну а зруйновано, як бачимо, за підтримки уряду росії…
Люди збираються там, де роздають гуманітарку. Без неї - не вижити. Лиманці налякані і мовчазні. Не впевнені, що їхнім страждання закінчилися.
Да ничего я не думаю, мне уже жить не хочется. Если еще вторая и третья волна будет, то я с собою что-то сделаю. Я ее не переживу…
Бої за Лиман точилися ще влітку 2014-го. Тоді проросійських бойовиків швидко вибили з міста. Відтоді тут утворилася Лиманська громада. Містечко почало стрімко розвиватися. Та цьогоріч у травні кремлівським загарбникам вдалося захопити місто. Українське військо вигнало звідси окупантів на початку жовтня.
Ігор Левенок, кореспондент:
Місто Лиман. На територію одного з підприємств рашисти звозили свою знищену бойову техніку. Ось там ми бачимо заіржавілі БТР-ри, танки, ну а тут рештки підбитого літака СУ-34. На борту пілоти намалювали багато зірочок. Вочевидь, вони означають успішні бойові вильоти, або знищені цілі. Ну і в Україні він таки долітався.
Лиман - стратегічне місто. Звідси відкривається шлях на Луганщину. Те, що тут сталося, це не просто поразка путіна. Це повне приниження. Каже місцевий - пан Валентин.
Я за Україну! Я тут родився, прожив майже шістдесят два роки, мої тут похоронені батьки, мої тут народилися діти і внуки!
Кремлівський диктатор оголосив Лиман "назавжди російським", а за добу українські війська були тут. Неохоче, але люди розповідають про життя в окупації.
Ірина, жителька Лимана:
Кончені потому шо! Дикі люди! Я ж кажу, що таке ощущеніє, що вони дикі люди! У нас з люстри ми потім вигрібали носки їхні. З-під ванни куски сиру, м'яса отакі куски вигрібали, ой не хочу я про них взагалі балакать.
Місто в руїнах. І жити тут несолодко. Та українці не бояться роботи. Відбудують, посадять врожай, виживуть…
- Посадила втору кортошку. - Це вже другий врожай??? - Да. Ну воно ж тоді бомбьожка була, то ніяк було садити і картошка осталась. - А коли садили? - В іюлі місяці. І оце така молода картошка. Та вона ще й чухрається, давай те я вас пригощу молодою картошкою… - Ой! Дякую! Та вам же ж самій може їсти, мабуть, нічого. - Так…
