Паралельний світ. Смугастий рейс. Частина друга [ Редагувати ]
Ми й далі розповідаємо про ДАІ, про нинішнє становище на українських дорогах, про українських водіїв, про хабарі, про пияцтво за кермом і про страшні автокатастрофи, що скалічили не одну долю. Я впевнений, що наш документальний фільм стосується до кожного. Адже якщо у вас нема автомобіля, то він обов'язково є у ваших батьків, близьких, друзів. Зрештою, перехожі - теж учасники дорожнього руху, до того ж найнезахищеніші . Нажаль, після ліквідації ДАІ, люди виходять на дорогу як на винищувальну війну. І поталанить тому, хто сьогодні повернеться додому цілим і неушкодженим.
Думка про те, що потрапити в автокатастрофу може хто завгодно, тільки не ти, страшенно помилкова. Неприємність на дорозі чекає завжди - їй тільки потрібен привід, щоб статися. Вона почекає, коли ви перевищите швидкість, сядете за кермо, навіть, якщо небагато випили, проїдете на червоне світло, перетнете суцільну смугу. Горе трапляється на рівному місці:
"Ну це давня, не справився з керуванням...Дві особи загинуло, дві сестри, Наче богом, сидіння на місці. Дівчата сиділи сзаду...Отут теж дiвчина за кермом. Пиячили на Днiпрi, купалися, а вона каже: дай проїхати. 1986 року народження, стовп тiльки круглий, перерубувала, через скло вилетiла, а пасажиру - нiчого...
Щось схоже довелося побачити й нашій групі. Після кількох днів чергування в Черкасах, хлопці вирушили в великий районний центр - Умань. Стан справ там завжди був складним. А що вже говорити про сьогоднішні дні?
Приїхавши вранці в місто, переодягнені журналісти подалися чергувати на трасу. Групу супроводжували два заступники керівника Уманського батальйону ДАІ. Не проїхавши трасою й п'ятьох кілометрів, побачили, як зелена іномарка намагається обігнати ґрунтовою розділовою смугою червону копійку. Але так можна і на зустрічну вилетіти... Вирішили зупинити обох. Тут нам посміхнувся журналістський талан, чого не можна сказати про інших учасників цього вкрай прикрого випадку. Патрульна машина з маячками зупинилася метрів за сорок від іномарки та "жигулів". Проте, остання чомусь і далі котилася. З автомобіля ДАІ встигли вийти всі, оператор навіть увімкнув камеру і знімав під'їзд першої моделі "ВАЗ".
Усі були, м'яко кажучи, шоковані. Репортер заглянув у машину і побачив двох дівчат. Вони весело сміялися і слухали музику. Про їхній стан не важко було здогадатися:
- Хто ніяка?- Пожалуйста, пройти по цій полосі? Щас пройду.
- Та я до вас на ви звертаюся...
- Там десь кілометрів 15 аварія...
- Мій чоловик буде платити...
Можете собі уявити, до чого могли призвести такі веселощі... А що ж буде з цією жінкою далі? Нічого. Її відвезуть на медогляд, складуть протокол й оштрафують. І все. Навіть не позбавлять водійського посвідчення. Як це можна назвати? Як завгодно, тільки не боротьбою за права водіїв та їхню безпеку.
З одного боку ця історія здається вкрай кумедною. Та невідомо, чого тут більше - сміху чи суму. Такі ДТП сьогодні чомусь трапляються надто часто. Ще рік тому схожий випадок зчинив би багато галасу та глузувань, а сьогодні - викликає лише смуток. Усього тиждень тому співробітники міліції жахнулися зі злочину, що стався на Луганщині. На вимогу зупинитися, не відреагував шофер вантажного авта, натомість він скерував багатотонну машину прямісінько на інспекторів. Як наслідок, загинуло двоє правоохоронців. Винуватець із місця події втік. А от через всього декілька днів - знову ж таки, в Луганську на смерть збили ДАІшника. Убивця - двадцятидвохрічний хлопець, який кермував автомобілем, не пройшовши техогляду та не маючи посвідчення водія.
У Латвії нещодавно підвищили відповідальність для пияків за кермом. Тепер, якщо поліція зупинить нетверезого автомобіліста, йому доведеться відповідати на всю - заплатити штраф 800 Євро, потім його позбавлять прав на віл двох до п'яти років, а також позбавлення волі до п'ятнадцяти діб . Такі закони не тільки в прибалтійських країнах - у сусідній Угорщині та Польщі штрафи за схоже порушення складають від восьмисот до тисячі чотирьохсот грошових євроодиниць.
Упевнений, що при таких законах - у нас і пива б не нюхали перед тим, як сісти за кермо. Проте, міністерство внутрішніх справ потихеньку переймає досвід. У новому законопроекті запропоновано збільшити суму штрафів за небезпечні порушення від 85 до 175 гривень, а максимальний штраф за керування транспортного засобу в нетверезому стані перевищуватиме 800 гривень. Крім того, Юрій Луценко пообіцяв, що працівники патрульних служб ДАІ зможуть вилучати посвідчення. Серед таких випадків міністр назвав, зокрема, керування напідпитку, здійснення ДТП і не зупинення на вимогу співробітника міліції.
Що цікаво, інспектори, замість того, щоб складати протоколи, зможуть видавати квитанції, але сплатити їх порушник зможе тільки через банк. Останнє було б вельми корисним. Адже, писанина протоколу складає ні багато ні мало - від десяти до п'ятнадцяти хвилин. А якщо автомобіліст ще й сперечається - всі півгодини. Можна уявити, скільки за цей час порушників залишаться без уваги інспектора.
Як бачимо, новації - досить корисні й необхідні. Тим паче, у світлі тих подій, що їх довелося відчути на собі переодягненим журналістам. Під час розмови з дівчатами "під мухою", до нас підходили водії й говорили про страшну аварію. Ми викликали патруль, щоб він давав собі раду з веселими порушницями, а самі помчали на 165-й кілометр.
Швидка вже забрала дівчину з тяжкою травмою голови. Хто ж залишився?
Інспектор: "Не справився з керуванням. вдарило в відбійник, його викинуло взагалі з машини, а її швидка забрала з травмою голови. Перешкод не було, просто швидкість... Це удар теж, від, видно, спочатку в праву сторону. Відірвало з цієї сторони."
Швидкість, таки швидкість... Страшно. Все, що можна сказати. Погода - кращої не буває. Видно на всі боки, дорога відмінна. Автомобіль - теж не з поганих. Був. Що ж сталося? А те, про що ми говорили раніше. Нещастя чекає на кожному метрі дороги. Варто лише забути про це, давши йому змогу вчепитися за ваше життя, і родичам доведеться замовляти огорожу на могилу. Причиною цього горя стало перевищення швидкості. Водій, котрому, до речі, за три дні до аварії був день народження, не пристебнувся, і від удару об відбійник його викинуло з машини. Головою вдарився об асфальт, його підкинуло, як м'ячик і жбурнуло на гострі кути дорожньої огорожі. Він їхав із дружиною з Києва в Одесу. У Борисполі зустрів кохану, що прилетіла з відпочинку, і щасливі, вони поверталися додому. Але дістатися домівки судилося тільки одному з них.
Трасою зі скаженою швидкістю летіли автомобілі. Люди за кермом встигали гальмувати лише перед інспектором. Вирішено було зупиняти перегонців і рекомендувати їм їхати повільніше. Але й серед них знаходилися такі, хто сприймав слова інспектора як особисту образу:
"Оператор, иди сюда. Включи камеру. Я хочу передать вашему министру Луценку, пусть он научит своих сотрудников обращаться с женщинами..."
Проте, жінка сказала інспекторові спасибі і, гадаю, зробила висновки з побаченого. До, сказати б, шокової терапії мають намір удатися на Тернопільщині. Для профілактики працівники Державтоінспекції області збираються показувати дорожнім порушникам альбоми з фотокартками наслідків аварій. Цими "жахалками" забезпечать усі пости ДАІ. Мета - аби недбальці усвідомлювали всю повноту трагедій, що трапляються на дорогах, і добре думали, перш ніж зробити якийсь ризикований маневр. Фотокартки з місць трагедій також показуватимуть на автостоянках і майбутнім водіям - учням автошкіл.
Згодом, ми попрямували до патруля, що контролював швидкісний режим на трасі. До слова, дозволена максимальна швидкість на трасі "Київ-Одеса" - 90 кілометрів на годину. Так, шлях гарний , і іномаркам гріх не їхати швидше. Але спадає на думку, що більший гріх - травмувати родичів трагедіями. До речі, отут у нас з'явилася реальна змога довідатися, скільки ж ми зможемо заробити на трасі. Адже найчастіше дорогі машини і порушують. А от - і перший клієн: "Так тут я оплачу, и все... Не нужно писать протокол..." Пропонував десятку. Щось обмаль для водія такої машини. Як за старих часів. Але ж у країні інфляція ... Наступний клієнт теж не хотів довго марудитися: "С нарушением согласен. Готов оплатить на месте"
За сорок хвилин роботи на трасі в журналіста в кишені могло назбиратися сто сімдесят гривень. Це про щось має сказати тим, хто збирається виправити становище на дорогах через призму закону. Зарплатня інспектора - 700 гривень. Удома дружина, діти. Спокуса брати - велика. Адже це не життя - а існування. Жебраки - й ті заробляють більше.
Трохи згодом, із нашим переодягненим інспектором стався випадок, який навіть багато справжніх фахівців зі стажем сприйняли з неприхованим здивуванням. Автомобілів на трасі помітно поменшало. Лише самотній мікроавтобус із молдовськими номерами повільно їхав шляхом. Зупинившись неподалік, водій вийшов і почвалав до нас.
Простоявши на трасі до вечора, ми підрахували, скільки міг заробити журналіст. Приблизно 700-800 гривень. Ну хіба не виникне в інспектора бажання брати на кишеню? Цього не станеться лише в кількох випадках - або зарплатня буде на рівні чотирьох-п'яти сотень доларів, або запровадять кредитну програму на квартири для співробітників міліції. Тоді нікому не захочеться залетіти з десяткою гривень у руці. Є чим ризикувати...
У самій Умані роботи виявилося також багато. Але ДАІшникам доводиться часто виконувати роботу не зовсім за їхньої специфікою. До співробітників ДАІ звернулася дівчина і попросила про допомогу. Вона спізнилася на потяг, і тепер їй треба будь-що дістатися наступної станції. І то - якнайшвидше. Дівчина трохи не плакала:саме їхала чергова машина патрульно-постової служби, колег зупинили, пояснили що і як. Ті помогти не відмовилися.
Першими попалися мотоциклісти. Хотіли було втекти, проте майстерності не вистачило. Їх усе ж удалося зупинити. Причому власник "байка" виявився в нетверезому стані. Із наступним мотоциклом було все набагато складніше, і до того ж могло Закінчитися сумно. Мотоцикліст не відреагував на вимогу зупинитися й намагався сховатися. І знову - гонка. Позаду сидів пасажир. Не зрозуміло, чим керувався водій, але він виштовхнув пасажира з сідла, і той заледве не потрапив нам під колеса.
Потім водій мало не збив діда й хоробро промчав без зупинки небезпечне перехрестя. Наздогнати його нам не вдалося. Проїхавши між огородженням, мотоцикліст зник. Щоб удало боротися з такими втікачами, потрібні, все ж таки, мотоцикли. Ми показуємо номер "байка" і сподіваємося, що відповідні служби притягнуть порушника до відповідальності.
Що ближче до ночі, то більше підпилих потрапляли в пута інспекторів. Деякі навіть стали погрожувати і дзвонити якимось високопосадовим друзям. Ми попросили інспекторів передавати телефон нам. Розмову записали б, а потім інформацію із задоволенням передали б особисто керівникові Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України. А там би дали собі раду з так званими "дахувальниками".
Часто трапляються дуже п'яні і буйні, котрі твердять, що нічого не пили, і взагалі, всі навколо - бидло. Таких варто відправляти в лікарню на медогляд, що, власне, ми й зробили: "Интересные...Пьяного поймали, завели к медикам..."
Уночі в Уманський батальйон надійшла звістка з обласного центру: шофера, що збив на смерть у Черкасах людину - знайдено. Завдяки титанічним зусиллям ДАІвців убивця відповість за злочин. У минулій серії, ми розповідали, як під час нашого чергування на вулиці Рябоконя невідомий водій заподіяв смерть перехожому. І, з місця ДТП - зник.
При проведенні оперативно-пошукових заходів мі знайшли номерний знак, він відпав. I з цього села мі почали пошуки... Подвірний обхід, людей перепитували, повідомили люди, стоїть машина, подивувалися задній номерний знак, стоїть машина з пошкодженнями. Заховав і більше нічого не робив, а машина з Київської області. При подальшому розслідуванні показало, що отут ніхто не проживав, а люди приїздять як на дачу. А потім на наступний день він прийшов до нас у ДАІ.
Рейд Черкащиною добіг кінця. За чотири дні роботи автомобілісти запропонували нашим переодягненим інспекторам майже три тисячі гривень. Із великим багажем інформації ми поверталися в Київ. Біля самої столиці, на "трасі смерті" Київ-Одеса - знову жахлива аварія. Літня пара з онукою їхала з Києва додому. Дідусь за кермом заснув, нога автоматично натиснула на педаль газу і "жигуль" сьомої моделі, набравши швидкості, наздогнав вантажну машину.
Свідок: "Та машина їхала, а дід заснувши за кермом..."
Спостерігаючи за цією моторошною картиною, ми поставили собі запитання - що ж коїться на дорогах столиці? Адже Київ мусить бути своєрідним взірцем для інших областей. Та ми жорстоко помилилися.