Янукович взяв участь у засiданнi Ради з питань спiвпрацi України та Євросоюзу [ Редагувати ]
З захiдними сусiдами України цього тижня спiлкувався прем'єр-мiнiстр. Особисто. Вiктор Янукович побував у Брюсселi, де взяв участь у сьомому засiданнi Ради з питань спiвпрацi України та Євросоюзу, а також у мiжнароднiй конференцiї "Україна-ЄС: перспективи на майбутнє". Головне, що турбує Київ, - на яких умовах розширена спiльнота буде спiвпрацювати з Україною. Керманичi Євросоюзу, як завжди, запевняли у найщирiшiй дружбi, але пом'якшити вiзовий режим чи визнати українську економiку ринковою - поки не погодилися.
Почекавши, поки європейцi трохи вiдпочинуть пiсля гучного святкування з нагоди розширення ЕС, українцi вирушили до Брюсселя. Щоб остаточно зрозумiти, яке мiсце вiдводять захiднi сусiди Українi в нових геополiтичних умовах. Питання не риторичне: адже в своєму першотравневому виступi президент Єврокомiсiї Романо Продi доволi жорстко окреслив межi подальшого розвитку органiзацiї. Саме тому прем'єр Вiктор Янукович вирiшив особисто поспiлкуватися з керiвниками євроатлантичних структур та довести позицiю України до широкого європейського загалу. Керiвник уряду обговорив проблеми реформування армiї з генсеком НАТО Яапом де Хооп Схефером, питання зовнiшньої полiтики та безпеки - з Генеральним секретарем Ради ЄС Хав'єром Соланою. Найголовнiша зустрiч - iз Романо Продi - схоже, розставила всi крапки над "i".
Романо Продi, президент Єврокомiсiї: "Ми не можемо поки що продовжувати розширення ЄС, але перспектива є. Україна роздiлятиме з нами все, крiм участi у європейських iнституцiях".
Втiм, прикрим одкровенням для українцiв це не стало. Вони вже зрозумiли: в мiжнародних вiдносинах не мiсце романтичним мрiям. Тому, виступаючи на засiданнi Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Євросоюзом i на конференцiї щодо спiльних перспектив на майбутнє, прем'єр Вiктор Янукович висловлювався вiдверто й прагматично.
Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України: "Ми в Українi не робимо трагедiї з того, що пiсля розширення ЄС та НАТО Україна опинилася в принципово новiй геополiтичнiй та геоекономiчнiй ситуацiї. Нашою стратегiчною метою є пiдняти рiвень життя українських громадян до європейського рiвня, закласти надiйний фундамент громадського суспiльства. Одним словом, ми хочемо, щоб добробут українця не залежав вiд того, є Україна членом ЄС чи нi".
Зараз триває розробка так званого "плану дiй" мiж Києвом та Євросоюзом на найближчi 2-3 роки. Планується, що його схвалять на саммiтi "Україна-ЄС", який вiдбудеться у липнi цього року. Пообiцяли європейцi вирiшити тодi ж i найболючiшу економiчну проблему.
Одне з найбiльш проблемних питань у вiдносинах Києва та Брюселя - небажання Євросоюзу надавати українськiй економiцi ринкового статусу. Таке визнання могло б значно пiдсилити позицiї вiтчизняних виробникiв пiд час антидемпiнгових розслiдувань.
Щоб здобути необхiдний статус українцi б'ються вже три роки. Й кожного разу у партнерiв виникають новi претензiї. Зараз Євросоюз невдоволений деякими положеннями закону про банкрутство. А також тим, що уряд вимагає вiд металургiйних пiдприємств та виробникiв мiндобрив декларувати цiни на свою продукцiю. Тобто, пiдтверджувати економiчними розрахунками, чому вони саме такi, а не iншi.
Дмитро Бiлокуров, заступник мiнiстра економiки та з питань євроiнтеграцiї: "Как мне кажется, по-прежнему идут какие-то попытки зацепиться за что-нибудь, чтобы попытаться отсрочить какие-то серьёзные шаги, связанные с предоставлением Украине статуса страны с рыночной экономикой и вопросы, связанные со вступлением в ВТО".
Втiм, урядовцям доведеться врегулювати й цi питання. Бо вiдсутнiсть ринкового статусу коштує українськiй економiцi дуже дорого.
Володимир Щелкунов, президент УНК мiжнародної торговельної палати: "Я вважаю, що вони сягають десяткiв мiльйонiв доларiв. Якщо пiдрахувати тi проблемнi питання, якi виникають в зв'язку з тим, що ми - ще не країна з ринковими вiдносинами i не є членами Євросоюзу, i взяти тi обсяги продукцiї, якi є i якi могли б бути - i тi проблеми, якi виникають в зв'язку з тим, що до нас можуть бути застосованi дискредитацiйнi заходи, то це дуже тяжко".
I все ж не слiд сподiватися, що сам по собi ринковий статус вирiшить проблеми, якi виникли в економiчних стосунках Києва та Брюсселя пiсля розширення. Адже свої дверi для українських товарiв європейцi прочинять саме настiльки, наскiльки Київ зможе їх вiдкрити зi свого боку. Тож саммiт у Гаазi покаже, чи навчилися українцi бути переконливими у вiдстоюваннi власних iнтересiв.
