8 років без води, світла та газу провели мешканці міста Любеч [ Редагувати ]

Якщо проблеми постраждалих від техногенних аварій держава бодай частково бере до уваги, то про деяких своїх громадян вона просто забула. 8 років без води, світла та газу провели мешканці будинку,  розташованому просто у лісі. Людей разом з майном перекидають з підпорядкування одного міністерства до іншого. 

Історія міста-привида списана з фантастичного роману. Назви Любеч-1 немає на жодній мапі України. Засекречена військова частина розташована у Чернігівських лісах. Після розформування радіолокаційної станції у 1999 році міністерство оборони почало виселяти військових. Але 8 сімей забули. Їм просто не вистачило квартир. У мертвому місті люди 8 років зимували без тепла, світла та води. Дитсадка немає, найближчий магазин - за 3 кілометри, школа - за 12.

Два роки тому міністерство оборони передало Любеч-1  державному комітету з міграції. Рік тому, після приєднання Держкомміграції до МВС, об'єкт прийняла міліція. Людей разом із майном перекидали із відомства у відомство. Цього року почали будувати. Що саме - нам пояснює Євген Салуян.

Євген Салуян, директор пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства при УМВСУ в Чернігівській області: "Це ми заходимо на территорию пункту, перед нами будівля, в якій будуть розміщуватись нелегали. Щас на даний час там проводиться реконструкція, ремонт".

Завдяки МВС будинок із забутими людьми під'єднали до опалення і світла. З'явилася робота. Втім, люди прагнуть отримати нове житло. У липні цього року Кабмін виділив на це кошти - 960 тисяч гривень перевели на рахунки Ріпкинської сільради. Саме вона відповідає за придбання житла. Як просувається справа процес - ми цікавимося у самих мешканців. Втім, люди бояться говорити на цю тему: "Но мы интервью наврядли, чтоб давали. Ну мы ожидаем квартиру, поэтому нам рассказывать смысла нет совсем. Все остальные пускай говорят за себя". "Ну я такую информацию предоставить не могу. Извините, я тут работаю, если вдруг шо,  нет, не хочу ничего рассказывать, а вдруг что-то не то скажу, так что извините".

Як бачите, відселяти з забутого будинку поки що ніхто нікого не збирається. Чиновники з Ріпок пояснюють - проблема в офіційній процедурі отримання квартир. Щоб купити помешкання, сільрада згідно з українськими законами обов'язково має провести тендер - із декількох квартир вибрати дешевшу і кращу. На якому етапі тендерна процедура - це запитаємо у голови місцевої адміністрації Ріпкинського району: "Нам потрібно Анісовца знайти чи Солохненка. Солохненко вне зоны досягаемости, а Анисовца, пойдемте я вас проведу".

Прямуємо до заступника голови райадміністрації Михайла Анісовця.

- Хотели бы у вас спросить про Любеч-1.
- Не маю повноважень, тільки через голову.
-А Гарус?
- Це голова селищнои ради.
-А він має до цього відношення.
- Я думаю, шо має.
-А чого ви не маєте повноважень?
-Ну, не маю. Не маю.
-Ну ви ж чиновник.
-Не маю повноважень бути козлом отпущенія.

Голову місцевої адміністрації ми знайшли на пошті. Спілкуватися чоловік не захотів, поспішав на нараду: "У мене селекторна, я не можу, я не можу...".

Ситуацію із придбанням квартир намагаємось прояснити із головою Ріпкинської сільради Сергієм Гарусом. Саме на рахунках його відомства знаходяться виділені кабміном кошти. Питання про Любеч-1 викликає негативну реакцію.

Сергій Гарус, голова сільради смт Ріпки: "Ми до них имеем такое отношение, как ви до канала НТВ. Понимаете. Нам их спихнули в сентября месяца эти деньги. Они не наши жители ничего".

Після кількахвилинних вмовлянь, Сергій Володимирович погодився на розмову. Вину за непридбані квартири покладає на нестачу коштів та тендерну процедуру.

Сергій Гарус, голова Ріпкінської селищної ради: "На сьогоднишний день залишається проблема - це мінімальна кількість коштів. Яка виділена бюджетом на закупівлю цих квартир. Як буде це питання вирішуватись буде відомо після розкриття тендерних процедур".

Тож тендер, як запевняє голова сільради, у самому розпалі. Втім, є одне але. Квартири для сімей з Любича держава купує у фізичних осіб. Але ріпчан, які хочуть взяти участь у тендері - зовсім небагато. Це недешево - майже  8 тисяч гривень, а по-друге, після продажу квартири з прибутку треба сплатити 15 відсотків податку. Тендерна комісія, яка складається із представників сільради, сама квартири не шукає - це не входить до її обов'язків. Один раз надрукували оголошення в одній із газет Чернігова про купівлю квартир у Ріпках. До речі, за правилами проведення тендеру, на кожного покупця має бути три квартири - інакше тендер буде визнано таким, що не відбувся. У Ріпках планується закупівля чотирьох квартир. Тож на тендер має бути виставлено аж 12 приміщень. Нам вдалося відшукати лише одну однокімнатну квартиру, яка тут сьогодні продається. Її ціна - 17 тисяч доларів США. Це пояснюється попитом на житло у Ріпках. Олена Кобіна нещодавно придбала у селі двокімнатну квартиру. Каже, що шукала житло протягом року".

Олена Кобіна, мешканка смт. Ріпки: "Стараються молодые выезжать сюда, покупают квартиры кто сколько может. Щас тут у нас в Репках вообще с квартирами тяжеловато. Вот если продается, так бистро покупают их , стараються. На квартиры спрос идет хороший. Однокомнатная - тисяч 15, двухкомнтаная тисяч 25".

Обладміністрація обрахувала вартість житла у Ріпках за державними розцінками - це 1400 гривень за квадратний метр. Ринкова ціна - майже дві тисячі за метр. Бюджетом на купівлю квартир для мешканців Любичу-1 виділено менше 10 тисяч доларів за  квартиру. Не закладено також коштів на інфляцію. 

Олександр Бєльський, в.о. голови Чернігівської обласної адміністрації: "Ви ж знаете, что деньги запрашивались в январе, а пришли они реально в июле. Не включена в бюджет индексация на подорожание".

Чернігівська обласна адміністрація, яка також відповідає за купівлю житла для забутих сімей, розробила різні варіанти розв'язання проблеми. Втім, самі ж чиновники визнали їх малореальними.

Олександр Бєльський, в.о. голови Чернігівської обласної адміністрації: "Там была попытка достраивать дом за эти деньги, но это пагубно. Потому что опять это тендер. Ну, а во-вторых, жильцы могли быть обмануты во времени. Потому что намерения подрядных организаций построить в одни строки не всегда сбываются".

Хто ж винний у квартирній епопеї любеччан - Кабмін, який невчасно перелічив гроші? Чиновники, котрі не врахували подорожчання квартир? Певно, і ті, й інші. Кошти виділені, але придбати житло за них неможливо. Невитрачені гроші до Нового року треба повернути. У бюджеті на наступний рік коштів на житло для мешканців, тепер вже містечка для нелегалів, не передбачено. Людям у Любечі-1 доведеться все починати спочатку.