Маршрутна каста [ Редагувати ]

- Скока я уже буду поп-звездой? Ё- моё. Что мне теперь делать?  - Что тебе делать - в тюрьме сидеть! Я тебя посажу! Сидеть будешь как миленький!

Ця історія сталася у Луганську. На зупинці шофер висадив дитину, а от маму випускати не хотів. ЇЇ пенсійне посвідчення викликало сумнів у водія. У кожного з героїв - водія та пасажирки маршрутки - своя правда.

Олександр Синицький, водій маршрутки: "Вот она предъявляет вот так удостоверение и дитя вперед толкает. Вот она. Я говорю, пожалуйста в открытом виде, в доступной форме ".

Світлана Єфремова, позивач: "Он меня схватил за волосы и ударил об вот это вот возвышение возле водителя. Схватил, прижал и держал, и я вот так в полусогнутом состоянии ехала. Пока не перекинула ему деньги ".

Олександр Синицький, водій маршрутки: "Да откроешь ты дверь в конце концов или нет? Подскакивает, эту кормушку берет -  и полетела она кверху. Деньги по сему разлетелись ".
 
Після цього жінка вийшла. У її доньки - Ліліани - за час відсутності мами почався приступ бронхіальної астми.

Світлана Єфремова, позивач: "Она задыхалась уже, синюшная. У неё синие ручки были, личико синело ".

Олександр Синицький досі працює водієм маршрутки у Луганську. За таке тут не виганяють - нема кому працювати. Всі професійні водії давно перебралися працювати у Київ.

У столиці працевлаштуватися водієм маршрутки - не складно. Експеримент "Агентів впливу" - наш журналіст з першої ж спроби отримав пропозицію сісти за кермо.  

- Давайте спробуємо, що з цього получиться.... Як раз я хотів одного брать, але бачу ви людина хороша...
- Але за пияцтво - одразу виганяє.
- Як машину поставить так бутилку с горла, а на завтра, шо ж воно?

Правда того, про кого каже роботодавець він вигнав не тому, що водій пив, а тому що людину збив.

- Хоч він невинуватий, але ж треба було ментам всем платить, до сих пор он мне обещает отдать долги. Його терпіть я вже не можу... хороший хлопець, конечно.

Наш агент майже порозумівся з шефом. Але на роботу наш агент не вийшов. Адже він ніби то "з іншого міста", а роботодавець не житлом не забезпечує. Водії підказали нам звернутися до іншої фірми, вона має гуртожиток.

Валерій Горбатюк, водій маршрутки: "Ну шо я можу сказати, дурдом просто і всё. Тут не счітают водітелей за людей. Як за бидло якесь принімають нас, чесно кажучі". 

Валерій та Михайло себе вважають професіоналами.

Михайло Тимчук, водій маршрутки: "Як мені одна сказала…., "понаїзжали сюда колхознікі, там і руководіте". Я їй потім сказал єслі би нє еті колхознікі, ви би на волах їздили здесь."

Киян серед водіїв маршруток у столиці немає - графік занадто суворий.
 
Михайло Тимчук, водій маршрутки: "Я ж вам кажу в 12 ліг, поки повкладаються всі, у 4 встав, очі продер, зуби почистив та й пішов. Оце і вся наша жизнь".

А мешкають водії-некияни здебільшого на околицях столиці. Постійний сморід, розкидані коло узбіччя квитки.

Олена Солодовнікова, журналіст: "Ось такі пляшки з-під горілки можна побачити біля гуртожитку маршруточників".

Побачивши камеру, вахтер зачиняє двері на всі замки. За 40 хвилин з'являється керівництво. Головний інженер автобази номер один про гуртожиток маршруточників нічого не чув.

– Ну я ничего не могу вам сказать. Потому что у нас общежития как такового нет, есть только стоянка для автобусов.

Дізнавшись про тему розмови, чоловік тікає, відмовляючись назвати своє ім’я. У цей час наш агент заходить до гуртожитку, якого немає. Вахтер люб’язно показує дорогу.

- Пройдешь справа за туалетом… Ты в тюрьме был, видел? Это тюрьма. Только в тюрьме там окна зарешечены, а там окон нет!

Сміття на підлозі та дерев’яна лавка замість дивану. В таких умовах відпочивають водії, які щодня відповідають за життя пасажирів. Ця кімната більше схожа на казарму з нарами. Ліжка пусті - всі на заробітках.

- Це моя комната, моя личная койка…

Тут теж живуть водії маршруток. Чисто. Придбані ліжка. Це - тюрма. А саме колонія для водіїв-правопорушників у Київській області. Леонід Керичук збив на смерть пенсіонера. За чашкою чаю зізнається - вважає себе невинним.

Леонід Керичук, засуджений водій маршрутки: " Мер города не освещает город - кто виноват - мер города. А разве на него в суд подашь?".

Слідство тривало два роки. За цей час Леонід встиг перебратися з Житомира в Київ, і .... знов попрацювати водієм автобусу. Але права у чоловіка забрали. Тепер екс-маршруточник чистить сніг на шляхах.

Світлана Єфремова, позивач: "А то я вижу плохо вас в психбольнице проверяют. Таких неуравновешенных невростенников пускают в автобусы. Людей развозить!"

Олександр Синицький, водій маршрутки: "Я вам одно скажу. Я каждые два года прохожу психиатрическую экспертизу. Проходит ли она, спросите у неё ".

Через скандал Олександр Синицький вирішив закінчити робочий день. Він висажує пасажирів.

Водій здає "путєвой лист" диспетчеру і пусту касу. Світлана Єфремова хоче стягнути з водія маршрутки двадцять тисяч гривень за завданий моральний збиток. Якщо суд його визнає винним, Олександр Синицький зможе сплатити цю суму за  50 років. За місяць водій заробляє 400 гривень.